12

Щойно з подивом помітив, що в СУМ-11 немає слів «досталь» і «недосталь». Немає слова «досталь» і у виданих перших томах СУМ-20.

Як можна це пояснити? Хіба ці слова не є нормативними? Чому?

Додаткове питання: Як можна аргументувати написання «недосталь» разом (а не «не досталь»)? Так, у Грінченка саме досталь і недосталь (разом з не) — але в Грінченка багато слів відрізняються від сучасних в написанні (того ж нормативного «вдосталь» там нема).

Додаткове питання 2: Якими частинами мови є «досталь» і «недосталь»? Мені особисто вони здаються прислівниками (або невизначено-кількісними числівниками, як от: декілька, багато, мало). Але в Грінченка (а за ним і сумнозвісному ВТССУМ) «недосталь» вважається іменником (синонімом до «недостача»). Чи це так — чи він має обидва значення (іменник і кількісно-означальний прислівник / невизначено-кількісний числівник) — чи в сучасній мові це лише прислівник/числівник?

  • Особисто я використовую лише "вдосталь". Окремо "досталь" якось не зустрічав... – Kyrylo Yatsenko Feb 28 '17 at 20:13
  • @KyryloYatsenko, а мені воно якось само на язик спадає. А як з «не»? Теж частіше «не вдосталь» кажете? – Sasha Feb 28 '17 at 20:15
  • 1
    Недостатньо/замало/обмаль залежно від того, що треба підкреслити. Але це лише я особисто. ) – Kyrylo Yatsenko Feb 28 '17 at 20:19
  • @KyryloYatsenko, мені воно спало на думку, коли я думав пофіксити «у мене немає достатньо часу для цієї відповідальної і корисної справи». Тут, як на мене, або «у мене немає достатньої кількості часу», або «у мене н̶е̶м̶а̶є̶ недостатньо/замало/обмаль/недосталь/не вдосталь часу» — але на думку мені тоді спало «недосталь». Поліз у СУМ подивитися, як воно пишеться (разом чи окремо) — і опа. – Sasha Feb 28 '17 at 20:25
  • 1
    @Sasha, повністю згоден. Ту фразу "у мене немає достатньо часу для…" я б виправив на "мені бракує часу для ..." - дуже близько до одного з Ваших варіантів. Цікаво, що Ваш імпровізований перший варіант "у мене недо́сталь часу…" мені теж здається досить природним: якщо б зустрів десь просто у тексті то, мабуть, сприйняв би як цілком нормальну фразу... ;) – Quaesitor Veritatem Mar 23 '17 at 20:47
1

ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), присл. У достатній мірі, в необхідній кількості. Удосталь задовольнятимуться потреби всіх верств населення у високоякісних товарах широкого споживання (Програма КПРС, 1961, 81); Жирна баранина парувала поруч на дошці, а Горпина різала її, доглядаючи, щоб усім було вдосталь (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 140); // ірон. Дуже багато. В неблизьку пустилися [гості] путь і, вдосталь наковтавшись степової порохняви, витираються тепер хусточками (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 643).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 313.

  • Так, дякую. Але я питав саме про варіанти «досталь» і «недосталь». Які згадані в Грінченка і, на моє особисте відчуття, є не менш звичними, ніж «вдосталь (удосталь)», але чомусь відсутні в «Словнику української мови». – Sasha Mar 11 '18 at 14:42

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.