3

Чи маємо йотувати літери в наступних словах та як саме: нацІОнальність, асоцІАція, трАЕкторія тощо?

1 Answer 1

2

Підхід до цього змінювався в різні часи… Відразу зазначу, йотувати «о» не пропонували ніколи (тобто національність, а не, наприклад, наційональність). Але от щодо «а», «е», «у»…

Харківський правопис (це 1920-ті роки) пропонував йотувати всі ці три звуки (див. також «Варіант чи варіянт»):

Після всіх пригол. перед голосн. та й, при чім чуже ia передаємо через ія, іе — через іє, iu — через ію (у загальних іменниках), але іо через — іо: матерія́л, істо́рія, ко́пія, Азія, соціялі́зм, спеція́льний, мініятю́рний, паліяти́в, амонія́к, діяле́кт і т. ін.; авдіє́нція, гіє́на, кліє́нт, пієте́т, Тріє́ст і т. ін.; трію́мф, тріюмвіра́т, ра́діюс, конси́ліюм, ме́діюм, але Кіуіу і т. ін.; ембріо́н, геліотро́п, біоско́п, соціоло́гія, аксіо́ма, Онта́ріо; крите́рій, ра́дій і т. ін.

Але іноді і перед голосними скорочується: серйо́зний, курйо́з, бар’є́р, ар’єрґа́рд, кар’є́ра, прем’є́р, п’єдеста́ль, п’є́са, Ф’ю́ме — див. іще § 68.

Але в 1930-х роках радянська влада назвала цей правопис «націоналістичним», скасувала (причому його укладачі зазнали репресій; щоправда репресій частково зазнали й укладачі наступного правопису; див. також розстріляне відродження), і було впроваджено правопис 1933 року, який фактично:

  • скасовував більшість випадків йотування «а» (не в закінченнях): асоціа́ція, варіа́нт, соціа́льний (але А́зія, істо́рія, ко́пія);
  • скасовував деякі випадки йотування «е», зокрема прое́кт, але лишав більшість: гіє́на, кліє́нт, траєкто́рія;
  • скасовував більшість випадків йотування «у» (не в закінченнях): конси́ліум, ме́діум, ра́діус (але А́зію, істо́рію, ко́пію).

Цей аспект залишався незмінним до 2019 року (якщо не брати до уваги проєкт 1999 року, який так не було ухвалено), коли новий правопис:

  • зробив певні кроки назустріч харківському, зокрема повернулося йотування «е» в слові проє́кт і похідних від нього (проє́кція, проє́ктивний тощо);
  • але лишив «а» і «у» у більшості випадків без йотування, як у правописі 1933-го.

Отже, згідно з чинним правописом:

  • «а» зазвичай не йотується (окрім, звісно, закінчень): асоціа́ція, варіа́нт, соціа́льний;
  • «е» зазвичай йотується: гіє́на, кліє́нт, траєкто́рія, проє́кт;
  • «у» зазвичай не йотується (окрім, звісно, закінчень): конси́ліум, ме́діум, ра́діус
  • («о» очевидно не йотується).

(Утім частина української спільноти свідомо йотує частіше, ніж це рекомендує чинний правопис, зокоема послідовники харківського правопису йотують «а», «е» і «у» в більшості випадків: асоція́ція, варія́нт, соція́льний; гіє́на, кліє́нт, траєкто́рія, проє́кт; конси́ліюм, ме́діюм, ра́діюс.)

3
  • 1
    < йотувати «о» не пропонували ніколи > В простонародній шпійон, війола, чемпійон, радійо ітп існують. Щодо правил, треʼ пошукати. Зараз, правда, чомусь переважно використовують для неґатівного окрасу, щось подібне з правильним нарід проти чинного народ. Jul 25, 2022 at 4:43
  • @stegetsj, згоден. (А хіба варіант «нарід» використовують з негативним окрасом?)
    – Sasha
    Jul 27, 2022 at 6:38
  • З того що бачу, так — поглянь нп. на вираз мудрий нарід, котрий навіть в один словник потрапив. Jul 27, 2022 at 9:41

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.