3

Чому є досить часто вживане слово "вторинний" (у знанні "другорядний"), але немає "вторий" (у знанні "другий", навіть як застарілого, в словниках не фіксується). Яке походження слова "вторинний"?

1 Answer 1

2

у знанні другий, навіть як застарілого, в словниках не фіксується

Занотуйте, що наступного разу було би непогано указ[ув]ати які саме словники. Але можу погодити ся, що во̂дсутня сама стаття або згадка в будь-яко̂й статте̂ во̂ ве̂домих мене̂ словниках, наприклад в: СУМ-е̂ 11 і 20, словнице̂ Грінченка ітд. При цьому СУМ-и мають втора, але знов ж таки не як чисто друга:

ВТО́РА, и, ж.

  1. Другий голос у музичній партії.
  2. Друга скрипка.

А також, хоч і з припискою розм., але ве̂домо про первий.

Ось етімолоґія во̂д ЕСУМ-а вторинний, там ж згаданий і вторий:

ВТО́РА

  • псл. vъtorъ‹*ṇtorъ, *ṇterъ;
  • споріднене з лит. añtras «другий, інший», лтс. ùotrs, прус. атtars, двн. andar, гот. anþar, oc. œндœр, дінд. antarah «тс.», іє. *ontor-/ *ṇtor-;
  • з другого боку, припускається звʼязок з ав. vitara- «далі», дінд. vitarám «тс.», vítaraḥ «той, що веде далі» (Фасмер І 364–365);
  • російська вто́ра, второ́й «другий», білоруська уто́ра, давньоруська въторъ, польська wtór, болгарська вто́ри «другий», македонська втор(u), старословʼянська въторъ;
  • Фонетичні і словотвірні варіанти: втора́к «другий рій», вто́рий, втори́нний, втори́ти, второвки́ «другі струни на кобзі або бандурі», вторува́ти, повто́р, повтори́ти, повто́рний.

Тож можна вважати, що в одному словнику є згадка слова. Однак, на жаль, наразе̂ поки не можу во̂дпове̂сти, чому гинші ве̂домі словники не мають.

Во̂д себе зазначу, що во̂второк теж має того ж корня втор.

Щодо вжитку, то слово вторий було вживане Шевченком і Скороводою1, Франком2 ітд, гинші приклади вживу є в корпусах Ґрака і Лайпціґа. Можна також згадати ве̂дому сучасну пе̂сню Пирятина — Арта3. Щоправда, часто приписують до суржику:

В. С. Єгорова: «Культура мовлення сучасної молоді»

– «українізовані» форми російських числівників: первий, перва, вторий, втора, сєм, пятий, восім, чьотири, шесть, девять;

Тиждень

Викладачка англійської та аргентинського танго Світлана Ємець найперше пригадує багатовимірне «тю», «балакаю», «вторий» та «калідор». Суржик використовує хіба що для гумористичного ефекту, проте походження з Полтавщини все одно наклало відбиток на все життя, через що кілька разів у мандрах незнайомі люди вгадували, звідки вона приїхала.

Або все ж таки до діялекто̂в, наприклад того ж по̂втавського:

Л. А. Москаленко «Акти (протоколи) полтавського полкового суду» (1683-1750 pp.) — памʼятка української мови

Порядкові числівники, утворені від назв одиниць, десятків, сотень і тисяч, переважно не відрізняються від сучасних українських літературних або діалектних форм: … вторий …

Також є така згадка:

М. Протасов. Об упорядочении и унификации античной транскрипции (1940)

І. Огієнко твердить, що написання фт замість θ «знаходимо часто у наших письменників XVI – XVII віку», а про поширеність вимови θ як фт свідчать Полтавські акти 1666 – 1667 р., де нерідко замість вторий (-ый) писано форий.


  1. Скоровода — дещо, як на мене, спеціфічний приклад.
  2. Див. дале̂ згаданй корпус Ґрака.
  3. Обережно, є непристойна лексіка.
1
  • Дякую за роз'яснення, досить вичерпна відповідь! Jun 9, 2022 at 18:27

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.