Як нові слова стають частиною української мови?

Question

Не до кінця розумію процес додавання нових слів в українській мові. Логіка підказує, що слово стає частиною мови, коли його додають у словник, який видається уповноваженою організацією/інститутом.

Для англійської мови знайшов таке:

Головними ресурсами є Oxford English Corpus і Oxford Reading Programme. Перше джерело містить велику кількість текстів, зібраних на просторах Інтернету, а другий — електронну колекцію пропозицій або маленьких уривків текстів абсолютно різних стилів: від текстів пісень до матеріалів з наукових журналів.

Працівники видавництва постійно відстежують ці два ресурси на предмет наявності нових слів. Якщо вони бачать, що нове слово або термін з’являється досить часто в абсолютно різних контекстах, поняття стає кандидатом на додавання в якійсь із Оксфордських словників. У підсумку вибираються саме ті слова, які вважаються найбільш значимими і важливими, які залишаться в мові на довгий час.

Частково, на це питання дають відповідь тут, тут і тут, однак мене цікавить, чи існує якийсь формалізований процес, критерії, терміни як вибираються слова, що стають кандидатами на додавання?

Answer 1

Тут відповіли, що напевне, на найбільш офіційному рівні таким займається Інститут української мови НАНУ, де укладали словник «Нові слова та значення» (2009).

У статті «Засади створення словника нових слів та значень» сказано таке:

… фіксація нових термінів відбувається з урахуванням кількох критеріїв: час появи, зумовленість (мовна чи позамовна), вживання та словотвірне значення. Словник має на меті засвідчити нові слова та значення для дослідження майбутнього входження їх у мову. Оскільки нові слова в українській мові правописно неусталені, словник не претендує на нормативність.

До словника не включено індивідуальні авторські новотвори, експресивно забарвлені слова; назви медичних препаратів та засобів гігієни … патронімічні назви та номенклатура продуктів … .

У «Лексикографічному бюлетені» часом друкують матеріали до словників, наприклад у випуску 18) є стаття «Матеріали до словника нових слів і значень (слова з прикладкою інтернет)», які увійшли до згаданого, а у випуску 20 є стаття з матеріалами до «Словника граматичного керування прикметників», тощо. Тобто слово проходить стадії вживання в пресі — вживання у наукових публікаціях і тематичних словниках — внесення у словник загальний.

У 2010 опубліковано «Нові й актуалізовані слова та значення. Словникові матеріали 1 (2002–2010)», і було заплановано створювати щорічники нових слів у формі тлумачних праць з вибірковим дослідженням джерел, однак на цей момент я не спостерігаю в інтернеті свідчень їх існування.

Обов'язково треба пам'ятати й про те, що

брак слова у наявних словниках не є свідченням його відсутности в живій чи фаховій мові, це лише свідчення того, що наявні словники його не зафіксували (джерело)

А ще є публікації де ганять словникарів, які допускають різне написання однотипних запозичень (на прикладі боді-пірсинг і бодібілдинг), чим підводять читача до думки, що потрапляння у словник — не останній етап розвитку неологізма.