30

Як одним словом назвати друкарську помилку, яка трапляється при помилковому наборі тексту на клавіатурі?

В російській є доволі усталене слово рос.опечатка.

Тут пишуть, що правильним варіантом є словосполучення «друкарська помилка».
Або, тривіально, «типографська помилка».

Пошук в інтернеті показує, що найчастіше використовується «злодрук».

На мовознавчих форумах автори запропонували величезну кількість неоковирних словесних покручів продуктів самодіяльності, але особисто мені вони здаються або просто жахливими, або страшенно жахливими. :)
Серед них:

  • одрук, одруківка, обдруківка, хибодрук, хибнодрук, чортиктут;
  • хибодрук, обпечатка, описка, блуд, друколяптут;
  • або тривіальні варіанти: помилка, похибка, огріх, хиба;

Ці слова, на мою думку, мають наступні недоліки (у різній комбінації):

  • виглядає як канцеляризм і калька з російської: одруківка;
  • скупчення приголосних: обдруківка, обпечатка, хибнодрук;
  • невластива комбінація коренів: хибо- на початку слова;
  • невластиве використання кореня "-печатка";
  • загальна неточність, слово має велику кількість інших значень: помилка, хиба;

Запитання: чи існує одне слово, яке б не страждало на вищезазначені недоліки?

16

Одрук і друкарська помилка. Перший варіант менш відомий, можна користуватись обома.

8

Я змінив свою думку (стару версію відповіді можна побачити тут).

  1. Є словникове і цілком уживане слово «опи́ска».

    Так, воно стосується акту письма, а не суто друкування. Але, як влучно зазначив один користувач Фейсбуку: «Письменник лишається письменником, навіть коли друкує». Поняття «писа́ти» в сучасному світі не обмежується лише безпосереднім рисуванням літер за допомогою ручки/крейди/тощо, а позначає будь-який процес візуального зображення літер (і навіть фіксування думки загалом), незалежно від способу. Адже ми кажемо, наприклад, «напиши Петру електронною поштою / Skype'ом / у Фейсбуці» — незважаючи на те, що це робиться зазвичай на клавіатурі. «Писа́ти» вже давно стало гіперонімом (словом із ширшим значенням) до слова «друкува́ти». (Навіть більше того: слово «друкува́ти» почало свій шлях із позначення масово-типографського способу відтворення інформації, потім поширилось на друкарські машинки, а з них — на комп'ютерні клавіатури і принтери, але я не впевнений, що ми зараз на клавіатурах друкуємо, а не пишемо/набираємо — мені особисто «надрукуй Петру <щось>» більше асоціюється із «роздрукуй його <щось> на своєму принтері», а не «набери клавіатурою і відправ Петру <щось>».)

    Отже на мою думку, цілком достатнім є слово «опи́ска». Нам рідко насправді потрібно вкладати в це слово саме спосіб письма: якщо ми робимо помилку при письмі від руки — то це описка, якщо ми помиляємося при наборі на клавіатурі — то це теж описка, якщо ми мовимо голосом і система розпізнавання голосу через нашу обмовку або власну ваду неправильно трансформує його в письмовий текст — то це теж описка.

    • Якщо вже вкрай важливо позначити саме спосіб письма, то тоді я, як і Nazar Tokar, схиляюся до слова «о́друк». Хоч це слово, наскільки я знаю, в словниках і не зафіксоване (окрім так званих народних/відкритих), але воно доволі широко вживається (наприклад, Вікіпедія) і при цьому, на мій особистий погляд, звучить краще за явні кальки «одруківка» і «обдруківка».
  2. Існує словосполучення «друка́рський чо́ртик». Його хоч раз вжила дюжина періодичних чи неперіодичних видань різних років (здебільшого західноукраїнських і емігрантських); також на форумі СЛОВНИКа.ua користувач Pere незалежно від мене вжитки показує. Іноді одне зі слів чи обидва беруть у лапки.

    Дехто наполягає на можливості вживання «чо́ртик» і без епітету «друка́рський». Я особисто таких ужитків не зустрічав, але, наприклад, С. Караванський в «Російсько-українському словнику складної лексики» (1998, Київ, «Академія», 712 с, ISBN 966-580-032-9) пише:

    опеча́тка: [з ]ж[ивої ]м[ови] чо́ртик

  • До речі, я вважаю, що коли «змінив думку», має сенс залишити стару відповідь і написати другу, нову. Таким чином зберігаються голоси, і видно, яку з версій підтримує спільнота. А робити натомість drastic changes своїм відповідям псує усю картину і провокує до unupvotes тих, кому подобався «старий» варіант і не подобається «новий». – bytebuster Aug 15 '18 at 14:47
  • @bytebuster, я над цим думав. Теж схилявся до того, що Ви кажете. Але побачив оце. – Sasha Aug 15 '18 at 14:58
  • Так, слушний аргумент, але там змінився фактичний матеріал. А особисте ставлення не скасувало того, що є варіант «злодрук», який просто перестав подобатися одному користувачеві — але не зник же зовсім. :) – bytebuster Aug 15 '18 at 15:21
  • @bytebuster, оу, я просто хибне посилання дав. – Sasha Aug 15 '18 at 15:24
2

Серед умов було зазначено:

Ці слова, на мою думку, мають наступні недоліки (у різній комбінації):
<...>
* загальна неточність, слово має велику кількість інших значень: помилка, хиба

Щодо помилки ми з паном Олександром у сусідній відповіді подискутували. А я потім подумав, чи буде хиба так само двозначно трактуватися в контексті?

Принагідно згадаємо, що друкарська помилка історично була помилкою складача. Наразі вона асоціюється лише з помилкою при наборі тексту на клавіатурі. Хоча ми і друкуємо тексти, але не є друкарями (у своїй більшості).

Якщо ж розглядати лише сучасний процес, то така помилка виникає тоді, коли палець не потрапляє на потрібну клавішу, тобто хибить мимо цілі. Власне хиба в тому числі означає помилку. Інші значення, на мою думку, не можуть бути двоїсто трактовані:

Я у вас хибу знайшов.
Ви тут схибили.

Окрім того, схибили на 5 позицій коротше за одрукувалися і на 6 позицій за зробили одрук. Хиба на 1 позицію коротше за одрук. Коротші варіянти мають тенденцію краще приживатися.


Якщо дозволено словотвір, можна утворити схибу, що буде окремо від хиби.

Також можна відштовхнутися від неповороткості пальців (fat finger) і повернути на цей світ одне із позабутих слів, наприклад, товба.

1

На мою думку, слід просто використовувати слово помилка і не акцентувати без потреби, що вона "друкарська". Ми ж не кажемо, що учень зробив "письмову помилку", чи футболіст допустив "футбольну помилку", чи шахіст зробив "шахову помилку".

Some of the information contained in this post requires additional references. Please edit to add citations to reliable sources that support the assertions made here. Unsourced material may be disputed or deleted.

  • 3
    Тоді виникатиме двояке читання. "Ой, я помилився!" — це про суть надрукованого чи просто літера пропущена? – Nash Bridges Feb 28 '17 at 20:44
  • @Nash Bridges: як правило, з контексту зрозуміло про яку помилку йде мова. А що ви розумієте під "суттю надрукованого"? Адже, якщо ненавмисно пропущена літера, слово, рядок чи сторінка - це все "друкарська помилка". А якщо друкар свідомо змінює текст (його сутність) - це вже буде не помилка, а зовсім інше поняття залежно від мети вчинку (редагування, перекручення, шкідництво...) – Olexandr Matviienko Mar 1 '17 at 11:09
  • @OlexandrMatviienko, відповім за Nash Bridges: це може мати значення, коли автор думки і друкар — одна й та сама людина. Тоді помилки цієї людини можуть розділятися на два види: помилки як автора (коли автор неправильно щось думав, а потім визнає це) й помилки як друкаря (коли через якісь причини зафіксоване не відповідає подумки сформульованому). Update: бачу, що Nash Bridges таки відповідав, просто коментарі були потім вилучені. – Sasha Aug 15 '18 at 14:44

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.