5

Пошукав в наявних онлайн словниках, і глупість там не знайшов. Є тільки глупий, глупо, глупота. Проте знайшов у творі «Крутіж» Б. Лепкого:

Хтось якусь глупість ляпне, підхоплять — і пішло. Наймудрішого чоловіка осмішать і забудуть, що, насміхаючись над своїми чільними людьми, самі з себе сміються.

Як на мене, то слово дурість має інший відтінок, і ним не можна замінити слово глупість. Та й це дивно виглядає:

  • дурний — дурість,
  • глупий — дурість?
3
  • В українській мові не існує такого слова. Але є тупість і дурість. Jul 7 at 17:10
  • 1
    А чим між собою відрізняються російські слова глупьій и дурной?
    – Yola
    Jul 8 at 22:39
  • @Yola Глупый використовують як постійну якість та як характеристику розуму, а дурной — часто як тимчасову та як характеристику поведінки, вчинків. Перше слово значно м’якіше, а друге — іноді як лайка. Дурной має й багато інших значень (зокрема, що робить різкі та необдумані вчинки).
    – oleedd
    Jul 24 at 19:49
3

Ольга Кобилянська використовує слово глупість у романі «Апостол черні»:

«Глупість, Юлій?» — повторила Оксана уражено. — «Глупість, Оксано, марнота, а коли хочеш, то чистий припадок, що кождому мужикові може в дорозі трапитися».

Слово глупість зустрічається в літературно-мистецькому публіцистичному журналі українців Словаччини «Дукля», щоправда разом з нецензурною лексикою:

А Орко — не дурний же хлопець! — атакував навально, ще й повній мірі використовуючи той пащекуватий чортів антураж, — і ні секунди передиху! — тільки-но посуну фігуру, як він тут же: «Ага! Добре! Ти, голубчику, зробив велику дурницю!» — з пащек тим часом: «Га-га! Го-го! Дайʼму, дайʼму!» — тільки-но задумаюсь на хвильку, як він тут же: «А казали, що ти вмієш грати… я ось давно походив!» — з єхидством, а з пащек тим часом: «Ходи, кур-р-р… Орко все одно тебе розібʼє в пух і прах… не грай варʼята!» — пішов, пересунув фігуру, як сновида… а той знову: «Ось і спіймав я тебе — капець тобі!» — і руками, руками… над дошкою, ніби два орли стервʼятники, та хап мою вежу чи офіцера. «А це ще більша глупість твоя!» «А зараз і твоїй королеві скручу голову!» «Ще хід — і піднімай руки!» «Ха-ха! — га-га!» «Здавайся, блядь!» «Орку, тисни, скурвого сина, тисни!»

Іван Багряний використовує це слово в «На новий шлях»:

Чи треба підкреслювати наївність і печальну глупість таких тверджень?

Дмитро Кешеля вживає глупість у «Пора грибної печалі»:

А, Петрику, чим ти журишся, — спокійно відповів Великий речник. — На старість людина так само дуріє, як і за молодості. Біда лише в тому, що у старого глупість набагато ширша і довша…

За допомогою Google Книги можна знайти ще більше прикладів.

У Etymological Dictionary of the Ukrainian Language Ярослава Рудницького, том І, на ст. 653 воно є серед похідних до слова глупий, з посиланням на Українсько-німецький словник Желехівського:

Deriv. глу́по, глупота́, глу́пість, глу́пощі, глу́пство, оглупі́ти, доглу́патися, dial. о́глуп, Wd. туп[т]а́к, глупе́й, глупта́вий, глупува́тий (Желеховський 1, 144-145);

Також, з посиланням на Лексис Лаврентія Зизанія:

… глупость (1596 Зизаній), глу́пост (1627), глу́пство (1596 Зизаній, 1627 Беринда), …

Вважаю, що наведені приклади доводять, що слово існує.

1
  • 1
    Та навіть якби не було таких прикладів. В укранській суфікс "-ість" творить іменники, будь то "ніжність", "дурість" чи "ницість". Що заважає створити слово "глупість"?
    – Physmatik
    Aug 28 at 11:50
0

Я можу сказати наступне про глупість. Граматично форма утворена правильно. Також треба памʼятати, що крім такої форми існують ще й: глупство (яке буде точним синонімом), глупота (але краще до таке слово вживати стосовно до вчинків). Також є синоніми дурість, тупість.

глупство поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду

ГЛУПСТВО, а, сер., рідко.

  1. Властивість за значенням глупий. — Ви велика людина і добре розпізнасте глупства і доброчинність у суспільстві (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 274).
  2. Нерозумний вчинок, задум, вислів. [Ярош:] Ні, поки ти молодий, ти не забезпечений від глупства (Іван Микитенко, I, 1957, 510); — Не кажи, вуйку, глупства, — зашипіла озираючись Вінцусиха (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 152).

ГЛУПОТА, и, жін., рідко. Відсутність розуму, розсудливості, поміркованості; дурість. Немає друга понад мудрість, Ні ворога над глупоту, Так, як нема любові в світі Над матірню любов святу (Іван Франко, XI, 1952, 66); Я лишився з своїми думками, з своїм нерозгаданим питанням: як це так, що порожнеча зживається з повнотою, глупота з розумом? (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 66).

Але не треба тут змішувати російські слова дурной та українське дурний. Якщо в російській основне значення слова — це щось погане, не приємне (наприклад дурной тон, дурной запах), то в український то буде нерозумний, глупий.

1
  • Взяв на себе сміливість додати тлумачення слів зі словників і виходить, що щодо вчинків краще вживати саме глупство, а не глупоту.
    – Yola
    Sep 18 at 2:01

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.