1

Час від часу бачу слово "подякував" як окреме та завершене речення (іноді навіть відокремлене в абзац) десь наприкінці повідомлення. Зазвичай воно зустрічається в тих самих контекстах, де більшість людей зазвичай вживають слово "дякую" чи ще якесь там "спасибі". Воно начебто і не можна вважати це помилкою (людина пише, що вона подякувала, все гаразд), але чомусь ріже око.

Як вважаєте, чи можна вважати використання слова "подякував" замість "дякую" загальновживаною практикою, чи це все ж таки помилка, яку не слід повторювати?

Подя... вибачте, дякую. :-)

Improve this question
6
  • 2
    У мене друг так говорить, але мені здається, що використовувати таке в листі можна тільки в неформальному спілкуванні і треба бути з цим обережним, бо можуть сприйняти за нахабство.
    – Yola
    Jun 6, 2021 at 11:52
  • 1
    @Yola, цікаво було б почути його бачення (яке значення він надає слову і як часто бачив таке в інших).
    – Sasha ♦
    Jun 6, 2021 at 15:31
  • 2
    @Sasha запитавсь, виявляється, що він вже й забув, що раніше так казав і сказав, що це жаргон і краще так не казати.
    – Yola
    Jun 6, 2021 at 20:00
  • 1
    Особисто я завжди кажу «подякував», коли отримую допомогу від іншої людини
    – Roman Mikhol
    Jun 6, 2021 at 21:19
  • 1
    @Sasha, дякую вам. Дякую за уважність і за розсудливість. Саме завдяки прагненню зрозуміти речі на глибинному рівні, багато питань вже отримало вичерпну відповідь і знання відвідувачів ресурсу не лишилися поверхневими. Відчуття вдячності і поваги можна висловити багатьма словами, а можна і єдиним дієсловом доконаного стану. То ж, подякував :)
    – Roman Mikhol
    Jun 10, 2021 at 1:08

1 Answer 1

Reset to default
3

Не бачу підстав для такого вживання:

  1. Не бачу його на практиці — шукав у «Генеральному регіонально анотованому корпусі української мови» версії 12:
    • Для «дякую/дякуємо» і «дякую/дякуємо <комусь>» окремим реченням я бачу багато траплянь.
    • Для «подякував/подякувала» і «подякував/подякувала <комусь>» окремим реченням я бачу жодного.
  2. Не бачу теоретичних причин його вживати з погляду значення: дякувати фактично означає «висловлювати подяку»¹, і наприкінці листа автор зазвичай саме висловлює її (у теперішньому часі), а не повідомляє, що колись раніше висловлював.

Але мова — гручка річ: якщо Ви справді бачите часто таке вживання (я припускаю — у якомусь конкретному осередку) і якщо з часом воно поширюватиметься, то теоретично це може стати новою нормою (і значення слова може змінитися з «висловлювати вдячність» на, наприклад, «відчувати вдячність», мовляв, наприкінці листа автор писатиме, що відчув вдячність). Проте поки що такого поширення не бачу.

¹ Словник української мови у 20 томах каже, що дякувати означає не лише «висловлювати, виражати подяку», а й «бути вдячним за щось». Але навіть у цьому разі форма теперішнього часу наприкінці листа доречніша, аніж доконаний вид минулого часу (окрім випадків, коли автор спочатку був вдячний, але на момент написання листа вже не вдячний). Окрім того я особисто не бачу в словнику прикладів, де вживання б підходило під «бути вдячним за щось» і при цьому не підходило під «висловлювати, виражати подяку», — по-моєму, значення «висловлювати, виражати подяку» достатньо.

Improve this answer
1
  • Дієслова доконаного виду вказують на початок, кінець або одноразовість процесу. Їм властиві такі відтінки значення, як результативність, вичерпаність, достатність, інтенсивність, поширеність. Тому у фаховій мові їх уживають для позначання конкретного завершеного (повністю або на певному етапі) процесу, тобто події, яка відбулася у минулому, або має відбутися в майбутньому, коли хочуть підкреслити саме результативність процесу в момент його завершення. science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-559-2006/…
    – Roman Mikhol
    Jun 10, 2021 at 1:42

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge that you have read and understand our privacy policy and code of conduct.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.