6

Насамперед мене бентеже сполука іменника і прикметника.

Наприклад Вікіпедія, без джерел, наводе сполуки виду:

  1. Прикметник + іменник, steel blue як синя сталь. При цьому на просторах щодо кольору можна зустрїти наприклад сталь синя, золото старе, шчо схоже на випадок з біолоґією: гуска сіра і ворона чорна, через шчо можлива плутанина.

  2. Прикметник + прикметник, аndroid green як андроїдний зелений. По сутї, прямий переклад з Анґлійської.

  3. Прикметник + родовий іменник, Brandeis blue як блакитний Брандейса. Зручно проти Брандейський блакитний, тобто коли власні назви.

  4. Складений через дефіс, amaranth pink як амарантово-рожевий. Короше за повну форму, але його не всюди застосувати чи менш естетичне, коли прикметників більше за двох.

Помітно, же для анґлійської то просто* іменник як прикметник і прикметник. Також подеколи є записи через дефіс як violet-eggplant.

* переважно, бо подеколи є явне перетвореня до прикметника за допомогою наростка наприклад -ian як в Persian blue. Правда, і тут можна посперечати ся і тлумачити як іменник: блакитний персів.

Візьму до прикладу Mars red, з котрого можна зустрїти переклади як: марсіанський червоний, Марс червоний, червоний Марс, марсово-червоний.

Якшчо брати за найпростїшою уніфікацію, то для мене най-красшим способом буде другий. Але то суто для мене. Тож чи є десь офіційний перелік кольорів чи поради?

2
  • 1
    2-ге і 3-тє — це, на мій погляд майже те саме, лише питання смаку й милозвучності (андроїдний зелений vs. зелений «Адроїда», Брандейсів (брандейсівський) блакитний vs. блакитний Брайдеса). Тобто, по-моєму, суттєві варіанти — це 1-й, 2-й (≈3-й) і 4-й.
    – Sasha
    Apr 13, 2021 at 5:02
  • Зауважу стосовно 1-го — порівняння з біологією є дещо помилковим, адже у латині іменник передує прикметнику, а в англійській навпаки. Steel blue — це сталевий синій, тобто це словосполучення радше пасує до 2-го.
    – strixaluco
    Apr 13, 2021 at 17:24

2 Answers 2

4

Натрапив на невеличкий — менше 100 сторінок — діяспорський словник: Англійсько-український словник назв кольорів і кольорознавства (Анатоль Вовк, редактор Богдан Струмінський), 1986 рік.

steel blue noun and adjective «сталѐвосі́рий» колір, опис: (в середньому) сіря́воси́ній [1, 4], ясноблакитний [4], сѝнюватостале́вий [П].

Лише це слово зі згаданих в запитаннї було. Втім, словник має додатки з описами і свою систему УНК — універсальне назовництво кольорів, що основана на американській Universal Color Language, тобто UCL. Раджу ознайомити ся. Там також є роздїл з назвою правопис складених назв кольорів, котрого і витягну сюди…


Правопис складених назв кольорів

У проблемі писання складених слів (сукупно чи з розділкою) «Харківський правопис» радив «оглядатися на наголос», а саме в словах з одних наголосом писати складники разом (напр. жовтогарячий), а з розділкою писати слова з двома наголосами (напр. сільсько-господарський) (Б-12, стор. 85). Цей критерій, одначе, недостатній, бо є численні випадки, де кількість наголосів неясна чи непевна.

Тому в словнику ми застосували семантичний критерій писання складених назв, як більше надійний. Згідно з ним таку назву пишемо з розділкою (дефісом), якщо обидва складники рівнорядні, але пишемо її вкупі, якщо один член назви тільки модифікує другий, тобто він йому підпорядкований, а тим самим він з ним нерівнорядний. (Пропозиція редактора словника).

До складених назв кольорів з рівнорядними складниками належать ті, що стосуються дво або більше незмішаних, суміжних кольорів (назви, що відносяться до двобарвности або різнобарвности), напр., чорно-білий, синьо-жовтий, червоно-біло-синій.

До нерівнорядних, підпорядкованих складників у назвах кольорів зараховуємо ті, що проходять від слів, які визначають ясноту кольору: блідий, ясний, помірний, темний або його інтенсивність (насиченість): сірявий, брудний, помірний, густий, яскравий, ярий.

Також нерівнорядно складеними вважаємо назви одностайних проміжних між головними, кольорів таких, як жовтозелений (к. середній між жовтим і зеленим) та жовтавозелений (зелений к. з домішкою жовтого). Тому, що це правило веде до деяких довгих назв, для допомоги в читанні даємо при таких словах головний (´) та допоміжний (`) наголоси, напр., брунатнува̀тооли́вковий, червона̀вофія́лковий.

Врешті нерівнорядно складеними є слова, в яких наявне порівнанна (метафора), напр. сніжнобілий (білий, як сніг), небесноблакитний (блакитний, як небеса) та полумʼяночервоний (червоний неначе полумʼя).

Тому, що в правописі складених назв кольорів наявні різниці в правописних словниках (А-11, А-13, А-27) і в правописних довідниках (Б-6, Б-12), а знову ж у термонологічних словниках «Золотої доби» української термінології (1923-1932 рр.) знаходимо численні правописні непослідовності, наша система є спробою цю ділянку правопису усистематизувати. У менше повній формі ця система вжита також в Українському правописі П. Ковалева (Б-6).


Нажаль, нічого про порядок не сказано. Але можна помітити, що зазвичай складений прикметник без дефіса або, що рїдше, прикметник + іменник кольора. Для прикладу наведу дві статтї також:

Pompeian red noun «помпейська чернвінь», «помпѐйськочерво́ний», опис: червоний (помі́рний або сірявий) [2]; сірий черво̀ноора́нжовий або ясний червона̀вобруна́тний [4].

Prussian blue noun and adjective «пруська синь», колір «пруськосиній», берлінський лазу́р [П, С] (колір піґменту), опис: синій (помі́рний або си́льний) або блакитний (темний або густий) [2, 3, 4]; яскра̀воси́ній або блакитний [С].


Домовленості

« » — слова в таких лапках є дослівним перекладом англійської назви, невживаним, одначе, у мововжитку

Значення кодів джерел у реєстрі словника

[1] Merriam-Webster Collegiate Dictionary (Підрозділ В. ч. 17)
[2] American Heritage Dictionary (Підрозділ В. ч. 1)
[3] Oxford Illustrated Dictionary (Підрозділ В. ч. 13)
[4] Dictionary of Color Names (Підрозділ В. ч. 10)
[П] Подвезко і Балла, Англо-український словник, (Підрозділ А. ч. 25)
[С] Словник української мови, 11 томів (Підрозділ А. ч. 5)

Джерела і література до теми

(А-11) Головащук, С. І. та ін. Орфографічний словник української мови. Київ, в-во «Наукова думка», 1975.
(А-13) Голоскевич, Г. Правописний словник. 8-ме вид. Нью-Йорк, вид. А. Білоуса, 1952.
(А-27) Рудницький, Яр. і Церкевич, К., ред. Правописний словник української мови. Нью-Йорк і Монтреаль, УММАН і НДТУМ, 1979.
(Б-6) Ковалів, П. Український правопис. 2-ге вид. Нью-Йорк, Інст. Укр. Мови, 1977.
(Б-12) Український правопис. 1-ше вид. Харків, ДВУ, 1929.

1
  • 2
    Гм… Тобто, якщо я правильно розумію, вони радять писати «синьозелений», коли мова, наприклад, про однотонний об'єкт проміжного кольору між синім і зеленим (зелений з нотками синяви), але «синьо-зелений», коли, наприклад, об'єкт чітко двобарвний, тобто поверхня складається з окремих синіх і зелених фрагментів? Це дуже логічно, але от чи дійсно розділятимуть це люди на практиці…
    – Sasha
    Feb 6 at 15:17
2

Як я вже писав у коментарі, я не бачу принципової різниці між 2-м та 3-м (як на мене це питання лише смаку та милозвучності: андроїдний зелений vs. зелений «Адроїда», Брандейсів (брандейсівський) блакитний vs. блакитний Брайдеса), відповідно лишаються 1-й, 2-й (≈3-й) і 4-й.

Я не знаю щодо офіційних/стандартних назв, але, по-моєму, всі три способи мають право на існування і я не бачу причин звужувати вибір (усі три способи доречні, але частково в різних випадках).

1-й спосіб (синя сталь, рожевий персик, блакитне небо) — це формально не назви кольорів (адже сталь — це матеріал, персик — це плід тощо). Якщо контекст задано, то ці словосполучення застосовні; або ж контекст можна явно задати, додавши слово колір — «спідниця кольору синьої сталі», «автомобіль кольору рожевого персика», хоча це дещо довго/одноманітно; але поза контекстом використання такого способу може мати недолугий чи навіть неграмотний вигляд. Перевагою цього способу є те, що ми як завгодно точно означувати колір, не обмежуючи кількість слів (кольору стиглого рожевого персика, що так добре визрів під лагідними променями сонця одеського лану). Коротко: «+» — можна описувати колір як завгодно точно чи поетично; «−» — поза контекстом формально нелогічне, а явне додавання слова колір робить фрази довшими/одноманітнішими.

2-й (3-й) спосіб (Брандейсів блакитний або блакитний Брандейса) — це вже зазначення кольору (на «персиковий рожевий» уже неможливо заперечити, мовляв, персик — це плід, а не колір). Але ми все ще не завжди можемо використовувати такі означення в реченні без слова колір (а іноді навіть і з ним не можемо): у словосполученні «доларовий зелений светр» обидва прикметника (і доларовий, і зелений) стосуватимуться іменника (тобто виходитиме доларовий светр, а не доларовий зелений). Також цей спосіб дає дещо менші засоби для уточнення, ніж попередній. Отже: «±» — формально коректне, але використовувати в реченні без слова колір все ще не завжди можливо; «±» — порівняно високі можливості для вточнювання, але граматично ми все-таки обмеженіші, ніж у 1-му способі.

4-й спосіб з погляду граматики, наскільки я знаю (виправте мене, будь ласка, якщо я помиляюся), накладає жорткі обмеження. Річ у тім, що дефіс у, наприклад, «жовто-зелений стіл» позначає, що стіл і жовтий, і зелений (а не те, що слово жовтий є просто вточненням до слова зелений). Відповідно ми не можемо написати, наприклад, брандейсівсько-блакитний чи брандейсово-блакитний, бо формально це означатиме брандейсів(ський) і блакитний (а не по-брандейсівському блакитний, як нам би хотілося). Хоча це не може виступати аргументом проти інших варіантів написання (якщо не через дефіс, а окремо чи разом: брандейсівсько блакитний, брандейсовоблакитний), але я не знаю, чи використовуються вони десь; також, можливо, такий спосіб застосовний, коли перша частина хоча б частково має семантику кольору (золотисто-жовтий) або вся пара широковживана. Зате, коли такий спосіб можна застосувати, воно відмінюватиметься як повноцінний прикметник. Отже: «−» — не завжди можна так складати пару; «+» — якщо можна, то результат добре інтегрується будь-куди без додавання слова колір.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.