4

Якби таке слово існувало в українській мові, то по правилам воно було би "мізкобіль" чи "мозкобіль"?

З одного боку, є "мозкові" сорти гороху. З іншого боку, є "мізкувати".

3
  • На жаль, відповіді на такі запитання можуть бути лише суб'єктивними, а отже запитання має бути закритим як Opinion-based. Ви можете врятувати запитання, якщо зосередитесь на тонкощах сенсів, які ви хочете передати цим неологізмом. Commented Jan 28, 2021 at 3:25
  • @bytebuster хіба немає правил словотвору? Чому лиш суб'єктивні відповіді?
    – P. Vowk
    Commented Jan 28, 2021 at 9:24
  • 2
    Я згоден з P. Vovk. (Хоча все тією чи іншою мірою має багато винятків і, відповідно, елемент суб'єктивності неминучий, але не думаю, що ця царина суб'єктивніша за інші.)
    – Sasha
    Commented Jan 28, 2021 at 10:15

1 Answer 1

3

Деякі старі словники подають «мізковий»:

  • Словарь росийсько-український 1893–1898 (М. Уманець, А. Спілка):

    Мозгово́й = мізкови́й.

  • Російсько-український словник 1930 (О. Ізюмов):

    Мозговой – мізкови́й, -а́, -е́.

  • або обидва варіанти.

У старій літературі ми теж іноді бачимо «мізковий» або обидва варіанти в одного автора:

  • Іван Франко:

    Правда, доктор висловляв ясно і докладно богато таких думок, до яких і вона сама дійшла дорогою досьвіду і власної мізкової працї, але чому-ж то ті думки, висловлювані його устами, були в її очах такі нові, принадні й цїнні, вилїтали перед її розумовим зором мов яркі, огнисті ракети? («Маніпулянтка», 1888, 1906)

    Значить, або маємо діло з якоюсь хоробою тісно психічною, що має своє гніздо в якімсь незначущім мізковім центрі і не має впливу на звичайні органічні функції — адже медицина знає такі хороби! — або, може… («Для домашнього огнища», 1892)

    Слід зазначити, що Франко все-таки частіше писав «мозковий» (приклади не навожу).

  • Гнат Хоткевич:

    А сама вона, Велика наука, той стовп серединний знання, що заклався навіки кріпко з мізкових кліток міліярдів будівничих — вона ніколи не говорила так («Біла (флюїда)», 1902).

  • Михайло Яцків:

    Патлатий вичерпався фізично в дуже короткім часі, занепав на мізкову хворобу і рятував останки сил утечею від Ольги («Блискавиці», 1913).

Також, хоч я в цьому не спеціаліст, але мені про природність варіанта мізковий каже походження слова — від праслов'янського «mozgъ». Адже зазвичай схема така: праслов'янське «o» переходить в українське «і» («konь» → «кінь», «kotъ» → «кіт», «nosъ» → «ніс»), а праслов'янське «ъ» — в українське «о» («sъnъ» → «сон», «rъtъ» → «рот», «lъbъ» → «лоб») — хоча є, звісно, багато винятків. (Цікава також доля іншого винятку: раніше принаймні іноді (я припускаю, на заході України) в значенні «божество» вживали «біг» («Біг») — це теж коректніше етимологічно («bogъ») — але зрештою інші діалекти (я припускаю, східніші) перемогли (а «біг» як «бігати» у деяких варіантах правопису було «бїг»).)

Тобто ми мали б мати не лише «мізкобіль», а й, можливо, «мізковий» (і навіть «Біг»).

2
  • 2
    дуже дякую! Щодо Біг -- в творах вживається слово "бігме", яке ймовірне має саме таку природу словотвору.
    – danbst
    Commented Jan 28, 2021 at 12:07
  • @danbst, саме так!
    – Sasha
    Commented Jan 28, 2021 at 12:08

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.