3

Ось воно шо! i Он воно шо! - є різниця? У чому?

А якщо "Он він лежить" і "Ось він лежить"?

1

Ось і он(о)

Зі «Словника української мови» в 11 томах (виділення напівжирним моє):

  • ось, частка. 1. вказівна. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь на близькій відстані (часто супроводжуються жестом). <…>

  • он, частка. 1. вказівна. Уживається при вказуванні на що-небудь віддалене. <…>

    оно́, онно́. 1. частка вказівна, розмовне. Те саме, що он. <…>

Це лише перші значення (є й інші). Але мені здається, ці значення є ключовими (можливо, первинними) і вони певною мірою задають семантику цих слів в усіх значеннях. Тобто що в усіх чи принаймні в більшості значень ось має семантику близькості, а он((н)о) — семантику віддаленості. Звісно, коли ми не вказуємо пальцем на конкретний предмет, а маємо на увазі якесь абстрактне поняття, то різниця між близькістю і віддаленістю дещо розмивається або навіть зовсім зникає.

Я не дуже на цьому знаюся, але, здається, «Етимологічний словник української мови» в 7 томах підтверджує мою думку, що ось від початку мало семантику близькості, а от — семантику віддаленості: ось є результатом злиття й редукції слів о і се («це»), тобто певною мірою пов'язане зі значенням «цей»; он походить від праслов'янських *onъ/*ona/*ono, що мало значення «він/вона/воно», «той/та/те», «той/та/те, що там»онно́, оно́ є результатом злиття он з іншими словами), тобто певною мірою пов'язане (пов'язані) зі значенням «той».

«Ось воно що/як!» і «он(о) воно що/як!» (і «от воно що/як!»)

У «Генеральному регіонально анотованому корпусі української мови» версії 10:

Тобто явну перевагу в цьому випадку начебто має частка з семантикою віддаленості. Цікаво, що в російській мові ситуація начебто протилежна: «(в)от оно что/как» має істотну перевагу над «(в)он оно что/как» (1220 проти 158). З цього я можу спробувати зробити два різні висновки: або (а) для цього виразу близькість/віддаленість вже майже не має ваги (і говорять просто так, як склалося; або ж інші чинники, наприклад милозвучність чи швидкість вимовляння, впливають ще більше); або ж (б) семантична різниця між українськими ось і он(о) все-таки не зовсім така сама, як між російськими вот і вон (хоча в російській на перший погляд начебто ті самі близькість і віддаленість, але завжди можуть бути якісь нюанси, непомітні на перший погляд; зокрема мене трішки дивує етимологія українських от, ото і російського вот, про це нижче). Який з цих висновків ближче до істини, я гадки не маю.

Додатково: от, ото

Окрім частки з явною семантикою близькості ось і частки з явною семантикою віддаленості он(о), українська мова ще має частку от(о), з якою ситуація для мене не зовсім очевидна.

З одного боку, тлумачний словник каже, що от у першому значенні теж має семантику близькості (але про ото́ вже такого не каже; на відміну від он(н)о і он, ото подано не просто посиланням на от, а окремою статтею):

от, частка. 1. вказівна. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом); ось. <…>

ото́, частка, розмовне. 1. вказівна. Уживається при вказуванні на кого-, що-небудь (іноді супроводжуються вказівним жестом); ось то. <…>

З іншого — етимологічний словник каже, що о́то́ є результатом злиття о і то («те»), а от (як, до речі, і російське вот) є результатом видозміни ото. Тобто виходить, що за походженням ці частки начебто мали б мати семантику віддаленості — чи принаймні, здається, ото спочатку її мало (та й зараз в мене особисто ото́ асоціюється радше з віддаленістю). Чи справді от змінило свою семантику на протилежну, ставши синонімом осьото зупинилося десь на півдорозі) — чи, можливо, в українському от все-таки залишилися якісь нотки віддаленості (мовляв, от — це близько, але все-таки трішки далі, ніж ось [якщо так — на яку українську частку тоді семантично більш схоже російське вот: на ось чи на от?]) — я не знаю.

6
  • Ось/Он воно шо - це "близькій відстані" або "віддалене"?! – behemothus Jan 19 at 11:15
  • 1
    @behemothus, ну, на мою думку — виходить, що так (принаймні початкові значення слів; звісно, коли ми не вказуємо пальцем на конкретний предмет, а маємо на увазі якесь абстрактне поняття, то різниця між «цей, тут» і «той, там» дещо розмивається або навіть зовсім зникає, тому конкретно між «ось воно що!» й «он воно що!», я думаю, різниці майже ніякої). – Sasha Jan 19 at 12:00
  • 1
    @behemothus, отут цікавезна стаття про різницю між російськими вот і вон (можливо, певною мірою це схоже на різницю між ось і он, хоча навряд відповідність буде стовідсотковою). Там зокрема кажуть про «метафоризацію ідеї просторової близькості» («близькість до моменту мовлення», «часову близькість», «взаємну обумовленість») і «метафоризацію ідеї віддаленості» — тобто знов-таки близькість/віддаленість. Але, на жаль, не маю зараз часу заглиблюватися в це (ані щодо української, ані щодо російської). – Sasha Jan 19 at 12:23
  • 1
    aгa, дякую за посилання на Крилову. Вона тьотка вумна.))) . Я вже поставiв це запитання на росiйскомовном )) rus.stackexchange.com/questions/463183 – behemothus Jan 19 at 12:40
  • 1
    Спочатку я думав, що питання суто про «ось» і «он» загалом (а «ось воно що!» і «он воно що!» — це лише 1 з прикладів). Зараз зрозумів, що питання значною мірою фокусується саме на «ось воно що!» і «он воно що!» — тому переробив відповідь. (Також додав про «от», що етимологічно відповідає російському «вот», але семантично на «шкалі близькості-віддаленності», можливо, й не зовсім збігається з «ось».) – Sasha Jan 20 at 7:35

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.