3

Чи правильно казати «власно, мені це не подобається» також як я б говорив «особисто, мені це не подобається.» Намагаюся перевести з Російської речення «лично, мне это не нравится». Також мені і в Російській не зовсім зрозуміло різниця між словами «лично» та «собственно».

Читав у словнику в Інтернеті що «власний» це те саме що «особистий». Чи «особисто» = «власно»? Будь ласка, поясніть мені різницю.

Іще, я читав у словнику в Інтернеті що «власне» може значити «по суті кажучи» або «якраз». Хтось може будь ласка мені дати приклади з реченням, включаючи це слово для обох значень?

Дякую.

3
  • 1
    Мабуть, правильніше «перекласти з російської», а не «перевести з російської». Також слово «російська» (так само як і слова «українська», «англійська» тощо) зазвичай пишуть з малої літери (хоча будь-яке слово в якихось особливих випадках можна написати з великої літери, наприклад, у знак поваги абощо, але звичайно назви мов пишуть з малої). – Sasha Dec 3 '20 at 6:51
  • 1
    @Sasha дякую за поради – Illya Rachkovskyy Dec 4 '20 at 7:24
  • Я перепрошую за незакінчену відповідь. Я справді хочу її дописати і це значною мірою змінить її суть. Я «пінгану» Вас, коли закінчу. – Sasha Dec 4 '20 at 10:07
3

Недописана відповідь, допишу пізніше.

Прислівник «особисто» як частина словосполучення «особисто я»/«особисто ти»/тощо

Іншомовні:

Лично мне это не нравится. [Рос.]
I personally dislike that. Personally, I dislike that. [Англ.]

українською найчастіше перекладають як

Особисто мені це не подобається. [«СУМ-11», «ГРАК-10»]

(в українскій і російській кома недоречна, на відміну від англійської).

Приблизно те саме можна висловити й іншим чином, наприклад:

Персонально мені це не подобається. [«ГРАК-10»]
Мені самому це не подобається. [«ГРАК-10»]
Власне (власно) мені це не подобається. [«ГРАК-10»]

Жоден із цих варіантів не заборонений, хоче «персонально мені» і «власне (власно) мені» нині вживаються доволі рідко, а «мені самому» несе певну додаткову конотацію (наскільки я можу судити, чомусь на практиці «мені самому» часто використовується для порівняння з кимось, щось на зразок «мені, як і тобі» або, навпаки, «мені, на відміну від тебе»). (Знов повторюся, що кома зайва. У випадку з «власне (власно)» це критично, бо вставляння коми кардинально змінить значення речення.)

«Власне (кажучи)» як вставне слово(сполучення)

«Власне» («власно») [СУМ-20] часто вживається як вставне слово (коротший варіант вставного словосполучення «власне (власно) кажучи», що приблизно відповідає англійським «as a matter of fact», «properly/strictly speaking» і доволі чітко відповідає російському «собственно (говоря)»). У такому випадку воно відділяється паузами під час вимови, а на письмі — обов'язково комою (комами з обох боків, якщо в середині речення). Приклади з СУМ-20:

Ні, се, власне, не було хвалою, але се більше варто було, ніж звичайне величання матірок своїми дочками (Леся Українка);
Та ви, чоловіче добрий, чого ж, власно, прибігли до мене? Поділитись приємною новиною..? (В. Винниченко);
Власне кажучи, по всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе (Ю. Яновський);
Ці прізвища — Убийвовк, Підіпригора, Деришапка — давало козакам січове товариство (власно кажучи, це були прізвиська, які пізніше ставали прізвищами) (з навч. літ.).

Див. також трапляння в ГРАК-10.

«Власний»/«власне (власно)» і «особистий»/«особисто»

Іменники:

  • Власність — це речі, які комусь належить, або саме поняття приналежності речей людині (англ. propriety, рос. собственность).
  • Особистість — це сама людина, але з погляду її рис, відмінностей від інших людей (англ. personality, рос. личность).

Можна було б спробувати сказати, що прикметник «власний» (рос. собственный, англ. own) — це протиставлення до «нічий» чи «чужий», а «особистий» (рос. личный, англ. personal) — до «публічний» чи «спільний». Хоча на практиці сфери вживання цих прикметників значною мірою перетинаються.

Але на відмінност…


Скорочення:
• СУМ-11 — «Словник української мови» в 10 томах (1970-ті–1980-ті);
• СУМ-20 — «Словник української мови» у 20 томах (2010-ті–2020-ті);
• ГРАК-10 — «Генеральний регіонально анотований корпус української мови», версія 10.

0

[Тепер залишилося об'єднати ці дві відповіді. При цьому хочу переробити старішу.]

«Власність»/«власний»/«власне (власно)» і «особистість»/«особистий»/«особисто»

Іменники:

  • Власність — це речі, які комусь належить, або саме поняття приналежності речей людині (англ. ownership, property, propriety, рос. собственность).
  • Особистість — це сама людина, але з погляду її рис, відмінностей від інших людей (англ. personality, рос. личность).

Загалом не дуже правильно виводити значення іменників/прислівників від значень іменників (адже прямої відповідності може не бути), але тут, мені здається, значення прикметників значною мірою відповідають:

  • Власний — це:
    1. Той, що належить (за правом власності) певній особі. Протилежність до нічий та чужий. Іншомовні відповідники: англ. own, рос. собственный.
    2. (Розширення попереднього значення) Той, з яким особа себе значною мірою асоціює; рідний. Наприклад, власне місто чи власна країна не обов'язково означають, що особа — надмагнат, якому належить усе місто чи країна, а радше що особа там народилася чи довго жила. Знов-таки, простилежне до чужий та відповідає англ. own і рос. собственный.
    3. У термінології деяких наук може позначати звичайний/типовий примірник (на противагу виродженому/тривіальному примірнику), відповідаючи англ. proper, наприклад: власний дільник (proper divisor), власна підмножина (proper subset) тощо. Але це доволі специфічна термінологія, до того ж вона часто має альтернативи (в інших підручниках пишуть властивий абощо).
  • Особистий — це той, що стосується певної особи, а не всього колективу. Антоніми: громадський, колективний, публічний. Відповідники: англ. personal (також може бути private), рос. личный.

Сфери вживання прикметників власний і особистий значною мірою перетинаються.

Власне (власно) й особисто:

  • Власне (зрідка власно) вважається часткою, відповідає рос. собственно, і, на мій погляд, як не дивно, хоча й бере щось від 1-го й 2-го значень прикметника власний (англ. own), але найближче саме до 3-го значення прикметника (англ. proper):
    1. Означає «буквально», «в прямому розумінні» (англ. in proper meaning, literally).
    2. Є скороченням від власне кажучи (англ. properly speaking).
    3. Також СУМ-20 каже, що це слово може використовуватися для підкреслення ролі когось чи чогось (наприклад, я шукав власне ВасI was looking exactly for you, власне Ви були причиною моїх проблемit was you who caused my problems), але, по-моєму, це специфічний частковий випадок 1-го значення.
  • Особисто загалом наслідує значення відповідного прикметника. Відповідає англ. personally і рос. лично. Зокрема використовується для того, щоб зазначити відсутність посередництва (англ. at first hand, directly, immediately).

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.