2

Мова про винарський термін, запозичений з французької мови: millésime Як правильно передати його українською? Трапляється чотири варіанти: мілезим, мілезім, міллезім, міллезим. На жаль, спеціалізованих словників поки що, здається, не існує, звідки такий правописний безлад.

1
  • Якщо відповідь покриває ваше запитання і вас влаштовує її якість, то ви можете її прийняти натиснувши на галочку. – Yola Oct 30 '20 at 8:51
4

За прапописом мало б бути мілезим:

  • Чому -і-, а не -и- після м-.

    [§ 129.I.6] І пишемо: <…> У всіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л,н перед наступним приголосним: бі́знес, піло́т, вібра́ція, акаде́мік, фіна́нси, гра́фік, гіпопота́м, логі́чний, гі́мн, кібу́ц, кілогра́м, кіно́, архі́в, хі́мія, хіру́рг, літерату́ра, респу́бліка, ні́ша, піані́симо.

    За усталеною традицією в ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишемо и: башки́р, ви́мпел, єхи́дна, імби́р, калми́к, кипари́с, кисе́т, лима́н, ми́ля, мирт, ни́рка, спирт, химе́ра та ін. [Але мілезим не схоже на давно засвоєне слово, що має усталену традицію.]

    За традицією з и пишемо також слова грецького походження, що усталилися в церковному вжитку: дия́кон, єпи́скоп, єпити́мія́, єпитрахи́ль, ми́ро, ми́тра, митрополи́т, христия́нство тощо. [Але мілезим не грецького походження.]

  • Чому -л-, а не -лл- чи щось інше.

    • Чому -л-, а не -лл-.

      [§ 128.1] У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо: аба́т, акумулятор, баро́ко, беладо́на, белетри́стика, браві́симо, ват, гру́па, гун (гу́ни), ідилі́чний, інтелектуа́льний, інтерме́цо, колекти́в, комі́сія, лібре́то, піані́симо, піцика́то, стака́то, су́ма, фін (фі́ни), шасі́ та ін.

      За традицією з подвоєнням пишемо загальні назви: анна́ли, бо́нна, білль, бру́тто, бу́лла, ва́нна, ві́лла, до́нна, мадо́нна, ма́нна, мулла́, панно́, пе́нні, то́нна, ду́рра, мі́рра та слово Алла́х.

    • Чому -л(л)-, а не -й-.

      Є § 125, згідно з яким «французькі буквосполучення ll та ill після голосних, у кінці слів та перед голосними відповідно до французької вимови [!] передаємо через й: макія́ж, Війо́н, Шантії́». Однак у цьому разі французька вимова має -л(л)-, а не -й-, порівняйте:
      maquillage (макіяж) → /ma.ki.jaʒ/ (через /j/),
      millésime → /mi.le.zim/ (через /l/).

  • Чому -и-, а не -і- після з-.

    [§ 129.III.1] И пишемо: <…> У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й): ди́зель, дина́мо, дипло́м, дире́ктор, мето́дика; інститу́т, матема́тика, сти́мул, тип; пози́ція, фізи́чний; такси́ст, родзи́нка, силуе́т, систе́ма; цисте́рна, ци́фра; режи́м, джигі́т, джинси, джип; чичеро́не; ши́рма, шифр; брига́да, риф, фа́брика.

Вікіпедія наразі також пише мілезим (але без джерел).

Але оскільки слово не усталилося, то остаточно вирішити, мені здається, поки не можна.

0

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.