Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови 2010 (О. Кочерга, Є. Мейнарович) подає переклад дієслова mute наступним чином:
mute 2. сти́шувати//сти́шити, приглу́шувати//приглуши́ти (сурдиною тощо) [mjuːt]
За тлумаченнями, що їх подає СУМ-11, обидва варіанти мають підхожі визначення:
ПРИГЛУШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГЛУШАТИ, аю, аєш, недок., ПРИГЛУШИТИ, глушу, глушиш, док., перех. 1. Зменшуючи силу якого-небудь звуку, робити його мало чутним або зовсім нечутним.
СТИШУВАТИ, ую, уєш і рідко СТИШАТИ, аю, аєш, недок., СТИШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Робити тихішим, не дуже чутним, приглушувати (звук, шум і т. ін.).
Оскільки жоден зі словників проєкту e2u не містить перекладу терміну unmute, доводиться створювати антонім.
Спираючись на опис префіксальних моделей дієслівного термінотворення у публікації Специфіка префіксів ВІД- і РОЗ- у дієслівних термінах зі значенням «зворотна дія» (А. Руссу), найближчими за сенсом моделями до слів приглушувати та стишувати вбачаються модель 1.3.б з префіксом від- (віді-,од-,оді-) та модель 2.3 з префіксом роз- (розі-):
1.3.б. «Позбавляти / позбавити об’єкт від певної властивості» – для перехідних дієслів
2.3. «Позбавляти /позбавити об’єкт від певної властивості»
Але проблема в тім, що пошук у ГРАК v8 за запитами відтиш* та розтиш* не надає жодних знайдень, так само, як і тотожні пошуки у ВЕСУМ (відтиш*, розтиш*) та у словниках проєкту r2u (відтиш*, розтиш*). Із гіпотетичним антонімом розглушувати та сама ситуація: ГРАК, ВЕСУМ та r2u
Отже, постає питання: який з простих відповідників точніше передає значення mute та яким чином утворити до нього антонім, щоб така пара якомога повніше відповідала вимогам ДСТУ 3966-2009 до вдалих термінів (пункт Г.2 додатку Г)?
Додаток Г
<…>
Г.2 Предметні сфери і властиві їм поняття різноманітні та багатогранні. Але є спільні ознаки, які визначають суть будь-якого терміна як лексичної одиниці, якою позначено певне поняття. Щоб виконувати свої функції, термін має задовольняти такі вимоги:
— системність (Г.2.1);
— відповідність лексичного значення терміна позначеному ним поняттю (Г.2.2);
— однозначна відповідність терміна поняттю (Г.2.3);
— раціональна стислість (Г.2.4);
— стилістична нейтральність (Г.2.5);
— словотворча (дериваційна) здатність (Г.2.6);
— мовна правильність (Г.2.7);
— переважність рідної мови (Г.2.8);
— згармонізованість (Г.2.9);
— наявність визначення поняття (як виняток є терміни без визначення поняття) (Г.2.10).
