Чи оглушується звук [г] у словах: Бангкок, пругкий, оргкомітет, мигкотіти, перемогти?

Question

У правилах до вимови приголосних звуків сказано, що дзвінкі приголосні [б], [д], [з], [д͡з], ['ж], [д͡ж], [г], [ґ] у кінці слова і в кінці складу перед глухим приголосним вимовляються дзвінко.

Але в той же момент подані такі винятки, як [лехкий], [вохкий], [к'іхт'і], [н'іхт'і], [д'охт'у].

Натомість про слова Бангкок, пругкий, оргкомітет, мигкотіти, перемогти нічого не сказано. Чи в них звук [г] також оглушується? Якщо ні, то чому? Чому лише подані слова є винятками?

Answer 1

Орфоепічний словник / уклад. М. І. Погрібний. – Київ: Рад. шк., 1984. – 629 c. — с. 11:

А. Й. Вагмут. Оглушення приголосних звуків // Українська мова: енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К.: Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — с. 424–425:

ОГЛУ́ШЕННЯ ПРИ́ГОЛОСНИХ — фонет. явище, коли дзвінкий приголосний вимовляється як глухий, тобто відбувається нейтралізація глухих і дзвінких приголосних (пор. Одзвінчення приголосних). Староукр. пам’ятки відбивають це явище, починаючи з 14 ст. (росказати, росправи, прутко, світки). Втрата дзвінкості як однієї з диференц. ознак укр. фонет. системи є наслідком накладання артикуляції у групах приголосних. О. п. — це втрата голосності у гомоорганних приголосних, які утворюють пари за ознакою дзвінкості/глухості: д—т, з—с, б—п, ж—ш, г—х(к), д͡з—ц, д͡ж—ч. При О. п. розрізняють два види змін: а) модифікацію (видозміну) звуків у мовному потоці й б) чергування фонем. Модифікація пов’язана з частковими змінами фонем, коли звук не змінює своєї залежності до певної фонеми, але набуває ін. відтінку (чергування алофонів). О. п. при цьому може мати як комбінаторний (перемогти[хт], підшити[тш]), так і позиц. характер (без тебе[ст], під коморою [тк]). Якщо О. п. відбувається внаслідок впливу на дзвінкий приголосний наст. глухого — це називається регресивною асиміляцією. Варіативною формою є вимова з неповним оглушенням звука [г] у кінці слова або в позиції між голосними: борг [борг̭], чого [чог̭о]. Чергування звуків відбувається внаслідок асиміляції приголосних за місцем і способом творення: принісши [шш], зжитися [жж], безшумно [шш]. О. п. закономірне в усній мові. Укр. орфографія фіксує його в написанні ряду слів (ліщина, піщаний, дощаний, натхненний) та префікса з- (спалахнути, схил). О. п. є нормативним у словах ні́гті, кі́гті, ле́гко, во́гко, дігтя́р і в їхніх похідних, а також у префіксі (й прийменнику) з перед глухими приголосними: зсув [с:у́ў], зчеп [шчеп]. Паралельні форми (тобто з О. п. і без нього) є нормативними для префіксів роз- і без-: розквіт [ро́зквʼіт], [ро́сквʼіт]. Не характерне оглушення для звукосполучень з трьох і чотирьох приголосних (відстрілювати, розстріл, підставка). Воно може залежати від темпу і стилю вимови. Для укр. літ. вимови не є властивим О. п. у кінці слова (дуб, листопад). У говорах укр. мови південно-західного наріччя зазнають асиміляції у позиції перед глухими кореневі дзвінкі приголосні (блиско — літ. близько, нішка — літ. ніжка).

Висновки, що я можу зробити:

• коли Яна Сергієнко каже в своїй відповіді, що зазвичай оглушуються лише похідні від легко, вогко, нігті, кігті, дьоготь [і також певною мірою префікси та прийменники], то вона рацію — багато джерел стверджують саме так (на додачу до зазначених вище: розділ «Норми української орфоепії» у посібнику В. В. Молдована «Судова риторика», стаття на dyskurs.net);
• але якщо пірнути дещо глибше, зокрема окрім повного оглушування розглядати знеголошування / неповне оглушування і/або діалекти, то картина дещо ускладнюється/розмивається.

Answer 2

Цей список винятків - повний. Тобто, дійсно тільки в тих словах відбувається оглушення звука г. Відповідно на слова, про які ви питаєте (Бангкок", "пругкий", "оргкомітет", "мигкотіти", "перемогти"), поширюється правило збереження дзвінкості перед глухими.