Слово “іногородній”: яке походження та синоніми?

Question

Часто можна натрапити на оголошення, в яких є речення на кшталт "Іногороднім надаємо житло". Наскільки я розумію, а СУМ підтверджує, це слово означає "особа не з цього міста".

Можливо, що ми успішно скопіювали його з російського иногородний, яке утворене від слів иной і город. Проте, коли це слово прийшло в українську мову, знайти мені не вдалося. Наприклад, СУМ та ще один ресурс подають однаковий приклад (уривок з газети 1961 року):

Три таксі виявились іногородніми. Але чотири все-таки були нашими, київськими.

Навіть існує "Іногородній факультет", що там вивчають - повна загадка.

Не одному мені здається, що даний прикметник виглядає не органічно в українській мові, тому користувачі "Словотвору" намагалися підібрати йому відповідник. Жодний з них, на мою думку, не відображає точного значення даного слова, адже, наприклад, слова нетутешній та немісцевий можна використати і для позначення людини з іншої частини міста, або не з цього села, області, країни і т.ін.

Чи проводились дослідження даної проблеми?

Який відповідник якнайкраще передає смисл слова іногородній?

Answer 1

В українській є декілька усталених слів з префіксом іно-: напр., іноземець (еквівалент "чужоземець"), інопланетянин (еквівалент "прибулець").

З іншого боку, є і кілька слів з префіксом іншо-: напр., іншомовний.

Тому не можна сказати, що префікс іно- або іншо- зовсім непридатні до вжитку.

Окремо варто зазначити, що город у значенні «місто» є рідко вживаним. Тому будь-яке слово, яке закінчується на -городній може бути сприйняте як «з горо́ду, садибної ділянки».

Стосовно спроб добрати відповідник на "Словотворі", варто зауважити, що усі запропоновані варіанти (окрім, спірно, варіанту нетутешній) базуються на теоретичних побудовах, які, на мою думку, досить часто призводять до утворення неоковирних словесних покручів, якими важко користуватися. :-)

Тому, можливо, варто або користатися словом нетутешній, або словосполученням з іншого міста.

---

Стосовно «Іногороднього факультету», зауважте: йдеться про факультет вишу, який знаходиться у іншому місті. У даному випадку, це Сімферопольський факультет вишу, який, взагалі-то, знаходиться у Полтаві.
Для таких випадків в українській мові є слово філія/філіал.
Наприклад: Філія Університету Драгоманова в Празі.

Answer 2

Походження _рос. иногородний, судячи з джерел, є кубанським. До прикладу, словник Ожегова подає иногородний:

О крестьянах казачьих областей до 1917 г.: не принадлежащий к казачьему сословию. Казаки иногородние (сущ.)

В словнику Фасмера _рос. русопет:

русопёт «иногородний, не казак», презрит., курск., донск

Тобто йдеться про _рос. городових казаків (не плутати з реєстровими козаками), а иногородний — той, хто до них не належить.

Можу допустити, що згодом значення цього терміну було перенесено на місто взагалі (_рос. город).

---

В українському словнику 1930 року іногородній не зафіксовано:

Иногородний (о кореспонденте) – іномі́ський, з і́ншою мі́ста.

Голова уряду Кубанської Народної Республіки Василь Іваніс у своїх спогадах «Стежками життя» _{(на жаль, повний текст не вдалося дістати)} вживає іногородні, але також і навгородні:

---

Якщо говорити про відповідники, які вже присутні в українській мові, найближчим (і вдалішим) НМД є прихожий:

Той, хто прийшов звідкись; немісцева, чужа людина

З точки зору осідлих, вкорінених, такі люди приходять з інших місць (аналог _рос. "понаехали тут", але без негативного відтінку).

Приклад вживання:

Прихожим студентам надаємо гуртожиток безкоштовно.
Прихожі робітники забезпечуються житлом.

Втім, ніхто не заважає вживати це слово і як іменник (на кшталт перехожі):

Прихожим надаємо гуртожиток безкоштовно.
Прихожі забезпечуються житлом.

Хоча перший варіянт буде допомагати тим, хто звик до іногородній.

Одночасно є вирази, де краще вживати саме нетутешній:

Три таксі виявились нетутешніми. Але чотири все-таки були нашими, київськими.