Вигук Во! і великий палець вгору

Question

Побачив "Видиво" і чомусь подумав "Види + Во!". Спробував пошукати, але щось нічого не знайшов про Во!.

Я Во! розумію як вигук плюс жест, який означає молодець, або добре. Але ж повинно щось бути щодо походження чи точніше визначення. Чи є зв'язок Во! з видиво і подібними запитаннями типу печиво ніби печи+Во!?

Можна знайти щось щодо самого жесту. Але чому під час цього жесту кажуть Во!?

Основне запитання: Чи є якась інформація про вигук Во! з жестом великого пальця вгору або де можна пошукати щодо цього, якщо інформація достатньо поширена?

Answer 1

Вигук во походить з російської.

Є скороченням від російського вот («он», «ось», «от», «ото», «оце»), що своєю чергою походить від ото.

Початково, імовірно, це слово почали застосовувати, щоб привернути увагу до жесту, яким показують якусь характеристику об'єкта (наприклад, поймал рыбину — во[т] какую/такую большую «спіймав рибину — он/ось/от яку/таку велику» — і руками показує розмір; або просто поймал рыбину — во! — і, знов-таки, руками показує розмір). Відповідно, за наявності жестів, що позначають хороший стан/якість загалом (типу пальця вгору), а не якусь конкретну характеристику, застосовується й з ними (типу, во! — і палець угору). Припускаю, що в певних контекстах стало синонімом просто хорошого стану/якості (бо частіше цим вигуком акцентували жест, що показував хороший стан/якість, ніж поганий, тому за відсутності жесту мається на увазі хороший стан/якість).

Answer 2

Саме слово "во" є питомим - ЕСУМ IV, 124: о² (вигук, вказівна частка), [во] "ось", первісно вказівний займенник праіндоєвропейського походження. Є частиною гинших складених займенників: "(в)ото", "(в)осе" та гинші. "В" у давньоруському "вото" виникло через протезу, а синкопа "ото" → "от" і дала "вот", тому ні, це не є росіянізмом (брав інформацію звідси). Щодо самого походження значіння "выражение одобрения, поощрения, согласия" у "во" - оскільки такі слова, як "ось" чи "он", вживаються "для підсилення кількісної або якісної характеристики кого-, чого-небудь" ("он", СУМ-11, "ось", СУМ-11), то точно сказати складно, проте я більше схиляюся до думки, що такий розвій слова в українській мові не був питомим, а набув певного поширення в нашій мові через змосковщення.

А "види + во", "печи + во" - се зовсім не те. Тут читаємо таке:

Суфікс -ив-(о), що вживається для вираження збірних, понять, які означають матеріал або продукт праці, пишемо тільки з и: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, але: марево (не матеріал і не продукт праці).