3

Які є переваги та недоліки використання запозичених слів, коли існують загальновживані відповідники української мови? Чи варто намагатися вживати лише питомо українські слова?

Приклади таких слів:

  • Індиферентний — Байдужий.
  • Заангажований — Упереджений.
4

Зазвичай питомі (українські) слова мають ширше значення, аніж запозичені. Ваші приклади також не є абсолютними синонімами.

Індиферентний вживається в першу чергу як наукове означення речовин чи явищ, тоді як байдужим може бути в принципі будь-що.

Заангажована стаття - упереджена на користь когось чи чогось, зазвичай політичної сили. Просто упереджена стаття - автор, наприклад, використовує занадто багато стереотипів.

Варто вживати слова, які максимально точно передають необхідне значення і підходять за стилем. Чи це слово питомо українське, чи запозичене - це вже як вийде.

Однозначно точно не треба використовувати слова іншомовного походження, якщо є наш відповідник, який ідеально підходить. Наприклад, у більшості випадків слово "розробник" чудово замінює слово "девелопер", проте останнє доводиться чути і бачити дуже часто.

Також часто люди можуть використовувати якесь іншомовне слово, бо воно відчувається більш престижним, більш високого стилю. Це може з часом призводити до повного витіснення питомого українського, і запозичене слово набуває ширшого значення. Таких ситуацій теж варто уникати.

Схожі думки викладені, наприклад, тут чи тут.

| improve this answer | |
  • Статті, на які ви посилаєтесь, не мають посилань на джерела, розміщені на не дуже авторитетних ресурсах, мають одруки в собі. Волів би проголосувати за цю відповідь, але не можу через якість джерел. – P. Vowk Dec 21 '19 at 13:28
  • 1
    Я погоджуюся з тим, що джерела у мене так собі. Тому не бачу нічого страшного у тому, що за відповідь не буде проголосовано. – xpoback Dec 21 '19 at 15:31
  • 1
    Теж позиція. Дякую, що спробували пошукати. – P. Vowk Dec 21 '19 at 17:10
4

Я загалом згоден з xpoback.

Я ще не аналізував конкретно індиферентний/байдужий і заангажований/упереджений, але загалом доволі часто слова іншомовного походження, що з'являються в українській мові паралельно з українськими аналогами, отримують вужче чи просто трішки інше значення. Наприклад:

  • Абревіатура — це не просто скорочення (тобто це частковий випадок скорочення, але не будь-яке скорочення — абревіатура).
  • Анонс — це не просто оголошення (нагадую, що в українській мові анонс — це попереднє оголошення).
  • Чізкейк — це не просто сирник (традиційний сирник — це дещо інше, ніж те, що зараз називають чізкейком; хоча якщо брати слово «сирник» у дуже широкому розумінні, то чізкейк можна вважати різновидом сирника, але виникає потреба якось називати отой частковий різновид).

Хоча я не заперечую, що часто слова запозичуються не задля специфічного значення, а через лінощі (після багатьох обговорень якоїсь теми іноземною простіше продовжувати обговорювати її українською, не змінюючи термінологію) і/або пиху (мовляв, «солідніше звучить») (що цікаво, навіть у цьому випадку слова з часом можуть набувати дещо іншого значення).

Утім, на мою думку, не варто намагатися брати за правило викорінити всі запозичення, для яких начебто є українські відповідники, бо:

  • часто запозичені слова мають дещо інше значення (тобто в певних випадках передають суть точніше); і людина, що не є професіоналом у відповідній галузі, може не розуміти цього;
  • ми не можемо силоміць повернути розвиток мови в інший напрямок (якщо, припустімо, певний англіцизм уживається лише через моду, то шкода, але набридаючи іншим із «кажи так-то, а не так-то», можна досягти лише погіршення стосунків, а не зміни звичок оточення);
  • іноді справді необхідно створити певний стиль/антураж/атмосферу й уживання «нестандартних» слів може бути в нагоді.

Переваги застосування власних (чи давно засвоєних) слів (якщо вони точно передають суть і не надто довші за запозичені відповідники), по-моєму, очевидні — логічніше, коли ми схожі за значеннями слова утворюємо від одного кореня (наприклад: купувати, покупний, закупки), а не від різних (наприклад: купувати, покупний, шопінг), а це в свою чергу:

  • робить мову простішою для розуміння;
  • зменшує простір для омонімії (чим менше різних коренів припадає на одне й те саме значення, тим менша кількість коренів потрібна загалом для всіх слів і тим менша ймовірність часткового чи повного збігу коренів із різними значеннями).
| improve this answer | |

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.