7

«Словник української мови в 11 томах 1970–1980 років» - досить відомий словник в укрнеті, сайти з оцифрованими версіями якого - ukrlit.org, inmo.org.ua, sum.in.ua - користуються популярністю.
Я теж ним іноді користуюся, проте деякі слова, які я знаходив в цьому словнику, м'яко кажучи, викликають певні сумніви. Наприклад: в онлайн коректорі стверджується, що вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови, проте в даному словнику таких слів досить багато. І багато іншого.

Наскільки цей словник відповідає стандартам та нормам сучасної мови? Варто ним користуватися чи імовірність зіткнутися із застарілим/неіснуючим словом занадто велика? Які є оцифровані альтернативи?

  • 1
    Цей допис виглядає як запрошення до висловлення субʼєктивних думок. Щоб зробити запитання більш обʼєктивним, бажано вказати критерії «надійності» джерела. На запитання, сформульоване так, як воно є зараз, відповідь може бути лише одна: багато користувачів послуговуються саме цим словником. Більше сказати, на мою думку, нічого не можна. – bytebuster May 24 at 15:42
  • 1
    Всі критерії по яким ви судите, чи словник є об'єктивним. Я не знаю жодного тому не написав. Крім того, хіба це не платформа для висловлення суб'єктивних відповідей? – improbable May 24 at 17:18
  • Про всяк випадок: sum.in.ua — це оцифрована версія «Словника української мови» в 11 томах 1970–1980 років, той самий словник є в оцифрованому вигляді й на інших сайтах, наприклад, на ukrlit.org, на inmo.org.ua — тож, мабуть, доречніше ставити питання, чи доречно довіряти словнику, а не чи доречно довіряти одному із сайтів, що його показує. – Sasha May 24 at 17:18
  • 2
    @Sasha Я не знав, що є більше, ніж один сайт. Зараз виправлю. Дякую. – improbable May 24 at 17:20
  • Я вважаю, що відсутність полеміки і високі вимоги як до запитань, так і до відповідей є перешкодою до массовості. Хоча дискусійність закладено в саму основу платформи, наприклад тою ж таки системою рейтингового оцінювання запитань і відповідей. – Alex Sodin May 24 at 18:01
3

«Словник української мови в 11 томах 1970–1980 років» щодо сучасної мови застарів, бо:

  • я пропоную писати пояснення до незвичних термінів у дужках, щоб людина не мала їх шукати. – P. Vowk Jun 4 at 9:58
3

СУМ-11

Як же його сприйняли критики? Відповідь ми можемо отримати з роботи Василя Німчука "ПРО СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ ТЛУМАЧНУ ЛЕКСИКОГРАФІЮ", де пише:

Об́́’єктом зазіхань став, зокрема, академічний одинадцятитомний «Словник української мови» (1970–1980 pp.), провідним редакторам і авторам якого – акад. В. М. Русанівському та І. К. Білодідові, д.ф.н. Л. Г. Скрипник, А. А. Бурячкові, В. О. Винникові, Г. М. Гнатюк, С І. Головащукові, к.ф.н. Л. С. Паламарчукові, Л. О. Родніній, Л. А. Ющук, Т. К. Чарторизькій – 1983 р. присвоєно звання лауреатів Державної премії СРСР. Ця багаторічна праця справедливо визнана вершиною української лексикографії. Вона такою фактично є і нині.

Що ж пише про цей словник Олександр Пономарів:

Є академічний одинадцятитомний Словник української мови (1971-1980). Цей словник хоч і не без вад, але робили його фахівці.

Коли почала втілюватися в життя радянська теорія зближення мов, за якою нібито всі мови повинні були злитися в одну, зі словників заходилися викидати слова суто українські, які не схожі на російські. І, щоб зберегти ці слова, мовознавці залишали їх із примітками «застаріле», «обласне», «діалектне», «рідковживане», аби тільки вони були в словнику.

Потрбіно розуміти, що коли укладали СУМ-11, то для наша держава переживала не найкращі часи. Гадаю, що це основний мінус цього словника. Підтвердження цих слів можна знайти в роботі Святослава Карнавського "Пошук українського слова":

Розмір статті не дозволяє дати повну картину кастрування нашої мови, здій- сненої СУМом. Заразом Словник практикує такий маневр: варто письменникові ока- зійно /наприклад, у листуванні/ вжити російське слово, як воно моментально фік- сується як норма. Наприклад: баловство нарядний обмовитися повітряний поцілунок. Спотворено у Словнику і наголосову систему української мови. Наприклад, слова переспів, старіти, перебіг, перебіжка, у Словнику мають або подвійний наголос, або спільний з російським. Подвійний наголос служить переходом до російського: переспів, старіти, перебіг. Подвійний наголос у слові перебіг дозволяє у слові перебіжка поставити ро- сійський наголос уже без подвійної комбінації: перебіжка. Деякі тлумачення СУМу просто неграмотні. Наприклад: Оливо витлумачено як олово, і дано приклади з класиків, котрі, як ми зна- ємо вживали це слово в українському неспотвореному значенні, що відповідало су- часному накинутому слову свинець. СУМ наводить цитату з Л. Українки: ”...топлять оливо, ллють кулі”. А кулі ж ллють не з олова (Stanum), а із свинцю (Plumbum). Отже, оливо в мові Л. Українки, як і в мові українців, значило не олово, а свинець. Аналогічно СУМ слово олив’яний тлумючить як олов’яний. Чи треба пояснювати, що словникове тлумачення - абсурд? Словник збиватиме з пантелику не лише сучасників, але й прийдешні поколін- ня. Отже, шкоду заподіяно на багато років наперед.

Крім того, не забувайте, що в нас вже є СУМ-20 (хоч, він ще не закінчений).

Про цей словник я чув багато хорошого і багато поганого. Сам його використовую рідше ніж СУМ-11 через те, що він ще не закінчений. Хочу процитувати деякі фрагменти із статті "Перший том золотого дванадцятикнижжя: радісно... і гірко":

У 20-томовикові перші 18 томів, містять загальну лексику, а географічні назви (близько 70 тисяч назв) подано в останніх двох томах. У надзвичайно ґрунтовній передмові до словника (т.1) зазначено, що "у його авторів виробився новий погляд на тлумачний словник як на певну "Summa Lexicografiae"... Тaкe прагнення до повноти словника не може не тішити.

Крім того в статті зазначається про проблеми, які виникли із цим словником (тут не йдеться саме про мінуси видання, а про те, що в 2010 році влада України не надто переймалася долею СУМ-20):

Ми були прикро вражені, довідавшись від директора "Наукової думки", що видавництво зібрало передплату аж на... 100 примірників Словника! Це - національне приниження і ганьба! Такої ганьби ми не зазнавали навіть від комуністичного тоталітаризму! Коли видавництво відмовилося прийняти від нас передплату на наступний, другий Том Словника і ми прямо спитали у директора видавництва: "Чи Вам влада заборонила організацію передплати?!" — він промовчав, не заперечив цього, пояснив, що коштів на видання 20-томовика Академія наук не виділила, а тому немає жодної гарантії, що 2-й том Словника взагалі вийде.

Якщо вам цікаво, які саме зміни сталися в новому виданні, то можете прочитати ще ось цю статтю:

Як показує ознайомлення з першим томом СУМ-20, його реєстр суттєво розширений за рахунок лексем, стійких сполучень слів, що функціонували в сучасній літературній мові, але за певних причин були не подані в 11-томнику (наприклад, лексика релігійної літератури; слова, що вживалася до початку 1930-х років і потім були обмежені у використанні; лексика, яка існувала в мові, але не була зафіксована у матеріалах, що використовувалися під час створення словника в 11 томах). Також СУМ-20 поповнився значною мірою не лише за рахунок пропущених слів, а внаслідок появи нових лексем та значень, стійких словосполучень – загальновживаної лексики, як питомої, так і запозиченої, словесних одиниць на позначення термінів та понять різних галузей науки.

Якщо ми говоримо про СУМ-11 і його актуальність станом на 2019 рік - так, він застарів. І підтвердити це я хочу ще однією цитатою з останньої статті:

Перевидання таких словників (йдеться про тлумачні словники) відіграє значну суспільну роль і, як зазначав відомий лексикограф Ф. Сороколєтов, “має неоціненне значення для історії літературної мови: зміни в складі словника, в семантичній розробці та стилістичній характеристиці словникового складу в словнику свідчитимуть передусім про рух і зміни самої мови, причому рух буде простежено не на окремих сегментах мови, а на всій її лексико-семантичній системі”.

Словниковий склад сучасної української мови (останніх десятиліть – кінця ХХ – початку ХХІ століть) характеризується входженням до нього значного масиву нових слів, що відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації у зв’язку зі стрімким розвитком науки та техніки, економічними перетвореннями, виникненням нових суспільних відносин, інформаційною революцією, глобалізаційними процесами і т. ін. Ці процеси знайшли відображення у словотворі, численних семантичних змінах різних груп лексики, освоєнні запозичених слів.

Тобто бачимо, що у нашій мові з'являються нові слова, інші ж зникають, бо мова - вона розвивається так само як і наша країна. Гадаю, що з виходом останнього тому СУМ-20, СУМ-11 точно відійде у минуле (це лише моя суб'єктивна думка).

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.