Коротко:
З німецької за польським посередництвом.
Словники переважно записують як фест:
Лексикон львівський
фест міцний, сильний; дуже добрий, першокласний (ср, ст): Пані Стефа – фест господиня, таких порядків, як в неї, то ше пошукати, а їдженя таке смачне, але як спитаєш про який пере́пис, то ніколи не дасть (Авторка); Там буде фест забава (Авторка); Ірця наша має фест сопрано (Авторка); Мій вуйко – фест хлоп, сам наші речі за раз виніс на стрих (Авторка)
◊ ма́ти [фест] я́йці → яйці
◊ на фест
- дуже сильно, міцно; дуже добре (ст): Василь дивився на струмок крови, що стікав йому десь з околиці вуха. – Нагла кров! Таки мене парнули! А що буде, як на фест? (Лисяк); Хіба треті майстри на фест зробили столярку (Авторка)
- цілком певно; обовʼязково, точно (ст)
◊ трима́йся фест → тримайся
◊ фест хри́я → хрия
Словник лемківскої говірки
фест сильно, дуже багато
Тому легко знаходиться через польський словник, котрий вказує і походження:
niem. 'mocny, twardy, trwały'
Також через ЕСУМ:
ФЕСТ «добре; добрий»
запозичення з польської мови
п. fest «здорово; здоровий, сильний» походить від нім. fest «міцний, твердий, сталий, постійний», спорідненого з днн. fast, дфриз. fest, снідерл. шв. дат. vast «тc.», вірм. hast «міцний, сталий», дінд. pastyā́ «будинок і двір», первісно «постійне місце проживання, резиденція», тох. В epastye «умілий, вправний, зручний, підхожий»
Про подальше походження:
From Middle High German vest, from Old High German festi, from Proto-Germanic *fastuz;
Connected with Old Armenian հաստ (hast, “firm, steady, standing still, tough; thick, dense, broad”), possibly also Sanskrit पस्त्य neuter (pastyá, “stall, stable ← stable habitation”), पस्त्या feminine (pastyā́, “homestead, dwelling, household”), and usually derived from Proto-Indo-European *pastV- (“solid, stable”). Kroonen separates the Sanskrit and reconstructs the Proto-Indo-European root for Armenian and Germanic as *pHst-, according to him from earlier *ph₂ǵ-sth₂-, a compound of *peh₂ǵ- (“to become firm”) (compare Ancient Greek πήγνυμι (pḗgnumi, “to fasten, fix, make solid”)) and *steh₂- (“to stand”).
However, according to Martirosyan we are hardly dealing with a Proto-Indo-European word. This is rather a substrate word shared by Armenian, Germanic, possibly also Indo-Aryan.