3

Слово-діалектизм "фист" означає "сильно" (варто зазначати, що в СУМі його немає). Приклад:

Я фист сі вдарив.

Цікавить звідки це слово прийшло в українську мову? Згідно з інформацією поданою у джерелі, це Галицький діалект, тому можу припустити, що це слово пов'язане з польською мовою. В ЕСУМі цього слова немає.

  • Чомусь здаье сьа, же то від хвист, але чомусь змінило значеньа слова. – stegetsj May 16 at 15:28
7

Коротко:

З німецької за польським посередництвом.


Словники переважно записують як фест:

Лексикон львівський

фест міцний, сильний; дуже добрий, першокласний (ср, ст): Пані Стефа – фест господиня, таких порядків, як в неї, то ше пошукати, а їдженя таке смачне, але як спитаєш про який пере́пис, то ніколи не дасть (Авторка); Там буде фест забава (Авторка); Ірця наша має фест сопрано (Авторка); Мій вуйко – фест хлоп, сам наші речі за раз виніс на стрих (Авторка)

ма́ти [фест] я́йціяйці

на фест

  1. дуже сильно, міцно; дуже добре (ст): Василь дивився на струмок крови, що стікав йому десь з околиці вуха. – Нагла кров! Таки мене парнули! А що буде, як на фест? (Лисяк); Хіба треті майстри на фест зробили столярку (Авторка)
  2. цілком певно; обовʼязково, точно (ст)

трима́йся фесттримайся

фест хри́яхрия

Словник лемківскої говірки

фест сильно, дуже багато

Тому легко знаходиться через польський словник, котрий вказує і походження:

niem. 'mocny, twardy, trwały'

Також через ЕСУМ:

ФЕСТ «добре; добрий»

  • запозичення з польської мови

  • п. fest «здорово; здоровий, сильний» походить від нім. fest «міцний, твердий, сталий, постійний», спорідненого з днн. fast, дфриз. fest, снідерл. шв. дат. vast «тc.», вірм. hast «міцний, сталий», дінд. pastyā́ «будинок і двір», первісно «постійне місце проживання, резиденція», тох. В epastye «умілий, вправний, зручний, підхожий»


Про подальше походження:

From Middle High German vest, from Old High German festi, from Proto-Germanic *fastuz;

Connected with Old Armenian հաստ (hast, “firm, steady, standing still, tough; thick, dense, broad”), possibly also Sanskrit पस्त्य neuter (pastyá, “stall, stable ← stable habitation”), पस्त्या feminine (pastyā́, “homestead, dwelling, household”), and usually derived from Proto-Indo-European *pastV- (“solid, stable”). Kroonen separates the Sanskrit and reconstructs the Proto-Indo-European root for Armenian and Germanic as *pHst-, according to him from earlier *ph₂ǵ-sth₂-, a compound of *peh₂ǵ- (“to become firm”) (compare Ancient Greek πήγνυμι (pḗgnumi, “to fasten, fix, make solid”)) and *steh₂- (“to stand”).

However, according to Martirosyan we are hardly dealing with a Proto-Indo-European word. This is rather a substrate word shared by Armenian, Germanic, possibly also Indo-Aryan.

  • 3
    Я дуже перепрошую за те, що дозволяю собі критикувати Вашу відповідь (адже, здається, вона правильна; і на додачу до того вона єдина — за кілька місяців, що минули з часу написання запитання, ніхто не спромігся написати іншу)… Але, на жаль, за правилами цього сайту (точніше, «батьківського» сайту Stack Exchange, частиною якого ми є і традицій якого ми мусимо дотримуватися), у нас не прийнято писати такі короткі відповіді без обґрунтувань і посилань. Щонайменше вточніть, будь ласка: про походження від нім fest — це Ваша особиста думка чи Ви можете якось аргументувати (на щось послатися)? – Sasha Jun 23 at 10:56
  • 3
    По-друге, було б добре послатися на значення німецького fest у якомусь словнику. (Найголовніше — це, звісно, якось аргументувати походження, але навіть якщо Ви висловлюєте суто особисте відчуття, то хоча б подати докладнішу інформацію про первісне слово було б варто.) – Sasha Jun 23 at 11:02
  • 1
    Дуже дякую вам за відповідь! – Анатолій Jun 24 at 9:28

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.