Хоч СУМ вважає "нервувати" тим самим, що й "нервуватися", декілька інших джерел вказують на це як на помилку. Словопедія cтверджує:
Часом "нервувати" використовують у не властивому йому значенні: “Вона
помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно” (Петро Панч).
Нервувати людину може щось чи хтось інший, а не вона саму себе:
“Особливо це чомусь нервувало, непокоїло Никанора” (Іван Ле). Якщо
треба передати стан збудження, роздратування, тоді доречне слово
нервуватися: “Бжеський нервувався і, чекаючи на відповідь,
роздратовано тарабанив пальцями по столу” (Зінаїда Тулуб). Читаємо в
газеті: “У кабінеті слідчого Пархомчук нервує і ніяк не збереться з
думками”. Дієслово нервувати означає “приводити кого-небудь у стан
збудження, роздратування, прикро вражати”. Однак тут мовиться, що
Пархомчук сам у такому стані, отже, він не нервує, а нервується. Так і
потрібно було написати.
На сайті Літературне місто цю пару віднесли до cкладних випадків українського слововживання.
А на ресурсі мова – ДНК нації цій парі присвятили окремий графічний слайд:
Отже, схиляюся до думки, що ці слова варто розділяти.
