9

У живій розмовній практиці рідко вживається множина від іменника тато, проте "рідко" не означає "ніколи".

Перше питання - як правильно ставити наголос - тата́ чи та́та, наприклад, в такому реченні:

Щасливі тата і мами миттю хапаються за камери, закидаючи пізніше в мережу сотні фотографій улюбленого чада.

Також допоможіть розібратись, в яких випадках потрібно вживати татів, тат, тата, тати і інші похідні.

  • 1
    татусі́, татусі́в, татуся́м… :-) – bytebuster Feb 21 '17 at 1:47
  • Це протиріччя все ускладнює. У довіднику «Українська літературна вимова і наголос» наз. відм. мн. дається тáта, род. відм. мн. тат, а от Wiktionary дає відповідно тáти та тат. – Yellow Sky Feb 21 '17 at 6:26
  • 2
    A «Словник труднощів української мови» (1989, Єрмоленко С.Я.) дає тати́, татíв, стор 285... – Yellow Sky Feb 21 '17 at 6:40
  • @YellowSky, я там прокоментував під відповіддю із припущенням стосовно наголосу у тати́ – bytebuster Feb 21 '17 at 20:46
13

Згідно з чинним правописом, правильно відмінювати слово "тато" в множині так:
н. та́ти
р. та́тів (тат)
д. та́там
зн. та́тів (тат)
ор. та́тами
м. на/у та́тах
кл. та́ти

Оскільки в словниках є протиріччя, варто скористатися правописом і з'ясувати все самостійно.

Згідно з правописом, слово "тато" належить до II відміни ("(а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та із закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб)"), твердої групи (чоловічий рід)

Називний відмінок

Далі, у § 54 читаємо, що у II відміні, множині, цитую:

Закінчення -и мають усі іменники чол. роду твердої групи: ...та́ти...

Тобто в правописі окремо вказано написання й наголос слова "тато" у множині в називному відмінку.

Родовий відмінок

У § 55 бачимо, що:

  1. Закінчення -ів (після голосного та апострофа -їв) мають іменники чол. роду та... Примітка. Деякі іменники чол. роду мають і нульове закінчення (основу): ... та́тів (тат)

Давальний відмінок (§ 56):

У давальному відмінку множини другої відміни іменники чол. та середн. роду мають закінчення -ам (у твердій і мішаній групах)

Відповідно, "татам".

Знахідний відмінок (§ 57):

  1. Іменники, що означають істоти, мають закінчення, однакове з родовим відмінком множини

Відповідно, "та́тів"

Решту таблиці можна записати, прочитавши параграфи §58 - §60

Хоч наголоси дани не для всіх відмінків, але дани для називного, родового, знахідного й кличного. У цих відмінках наголос не змінюється (залишається на першому "а"). Відповідно, логічно припустити, що й у решті відмінків він залишається на першому "а".

  • 3
    +1 Чудово! Тільки ж залишається питання, чому сучасні словники навіть 2000-х років дають наголос на закінченні, тати́, татíв, що не узгоджується з нормами чинного Правопису... – Yellow Sky Feb 21 '17 at 7:06
  • А ось на це питання я, на жаль, відповіді не знаю :) – Kyrylo Yatsenko Feb 21 '17 at 7:09
  • 2
    @YellowSky Хоча невеличке дослідження показує, що проект правопису 2003го року слова "та́ти" ще в прикладах не наводить (litopys.org.ua/pdf/proekt_2003.pdf), а 2007го (dis.kiev.ua/data/Pravopys_2007.pdf) вже наводить. Таким чином, цілком можливо, що саме через велику кількість варіантів відмінювання й наголошування цього слова, його й додали до прикладів у правописі. Так сприймати світ трохи оптимістичніше :) – Kyrylo Yatsenko Feb 21 '17 at 7:22
  • 2
    @YellowSky, я знаю, чому словники іноді дають наголос тати́. Це — рештки двоїни, ось тут детальніше. Тобто, походження може бути або (1) таким само, як у слові Петренки́ у значенні «пара», або навпаки, (2) спробою боротися з двоїною та́ти на користь простої множини тати́. – bytebuster Feb 21 '17 at 20:41

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.