Вислів — частковий випадок виразу. Слово вислів застосовують лише до виразів природною людською мовою (української, французькою тощо); у той час як вираз можна застосовувати і у випадку природної людської мови, і у випадку мов інших типів (програмування, розмітки, специфікацій, математичних тощо). Наприклад, ми не можемо сказати тригонометричний вислів або вислів порівняння.
При цьому у випадку людських природних мов багато хто радить використовувати саме вислів (наприклад, «Уроки державної мови» в газеті «Хрещатик», OnlineCorrector). Основною причиною на це, мабуть, є те, що в російській мові є лише слово выражение (що більш схоже на вираз і семантично, і етимологічно), тому вплив російської мови призводить до того, що про слово вислів дехто зовсім забуває (а дарма!). Утім, підтримуючи прагнення зберегти слово вислів і погоджуючись із тим, що воно звучить влучніше за вираз у випадку природних людських мов, я не можу погодитися з тим, що, мовляв, уживати вираз у випадку природних людських мов зовсім неправильно (по-моєму, вираз є просто словом з ширшим значенням — менш влучним, але прийнятним).
Також у слова вираз є два значення, що, на мій погляд, зовсім не стосуюються обговорюванного значення (мовний вираз/вислів) — вираз обличчя (тіла) і результат дії «виражати, виразити». Адже виражати можна не лише словами, а й обличчям/позою чи діями/поведінкою (і тут слово вислів теж незастосовне).