7

У Вікіпедії вказано два варіанти написання - Мітіо та Мічіо:

Мітіо (Мічіо) Каку (англ. Michio Kaku, яп. ミチオ・カク) — американський науковець у галузі теоретичної фізики та екології. Обіймає посаду професора теоретичної фізики у міському коледжі та університеті міста Нью-Йорк. Автор багатьох книг та науково-популярних статей. Найвідоміші серед них — Фізика Неможливого (2008), Фізика Майбутнього (2011) та Майбутнє Розуму (2014), які також входять до числа бестселерів.

Українською одна з книг, Фізика майбутнього, вийшла авторства Мічіо Кайку, а в цій статті він знову Мітіо Каку.

  • 1
    У цій статті пропонують цей ієрогліф передавати українською як "чі" google.com.ua/url?sa=t&source=web&rct=j&url=http://… – Artemix Feb 20 '17 at 22:15
  • Російська транскрипція Поліванова, створена у 1917 році, тут використовує "ті". (з тої самої статті у посиланні). – Artemix Feb 20 '17 at 22:22
  • 1
    @Artemix Вибачте за прискіпливість, але це не ієрогліфи. Це символи катакани - uk.wikipedia.org/wiki/…, японської складової абетки для іншомовних слів. – Kyrylo Yatsenko Feb 21 '17 at 7:01
  • До речі, в книзі він Кайку, а не Каку. В чому тут причина? – sashaeve Feb 21 '17 at 9:29
  • 4
    А, могли цілеспрямовано викривити прізвище для милозвучности, аби не було схоже на «каку» ))) Дитячі комплекси... – Yellow Sky Feb 21 '17 at 10:10
6

Не занурюючися глибоко в фонетику й фонолоґію японської мови, слід зазначити, що в імені цього вченого вживається склад ち ~ チ [ʨi], який вимовляється з дуже м’яким, палатальним приголосним та звучить як щось середнє між українськими ті та чі, трохи шепеляво.

В сучасній стандартній транслітерації японської засобами латинського алфавіту, що зветься «rōmaji» (римські знаки), у найрозповсюдженішому її варіанті Гепберна цей склад записується як chi, саме так він і пишеться при вживанні японських слів, зокрема імен, в англійській, це й є джерелом Мічіо, та от тільки українській ч [tʂ] – це твердий ретрофлексний приголосний, який не відповідає японській вимові ち ~ チ [ʨi].

Найрозповсюдженіша система запису японської мови засобами кирилиці зветься системою Поліванова, була розроблена в 1917, опублікована в 1930. За цією системою склад ち ~ チ [ʨi] записується як ти (з російською вимовою и), це й є джерелом запису імені вченого українською як Мітіо.

Зверніть увагу, що в українській немає стандарту запису японської за допомоги української кирилки. Зважаючи на те, що система Поліванова є дуже поширеною, я схиляюся до використання саме її з адаптацією до української (так звана система Бондаренка), тобто із заміною и > і, ё > йо/ьо та г > ґ, а отже найкраще по-нашому писати саме Мітіо. Це виглядає набагато простішим, ніж транслітерація аж через 4 етапи: японська > система Гепберна > англійський правопис > українська. Застосовуючи адаптовану систему Поліванова ми маємо лише 2 етапи: японська > адаптована система Поліванова. Зверніть увагу, при передачі звуків однієї мови писемністю иншої втрати неминучі.

  • 1
    Оскільки йдеться не про норму, а про варіанти, не можу погодитися, що полівановка (й похідні від неї) ліпша до застосування, хоча вона давно офіційна для російської. Система Коваленка: nndiuvi.org.ua/images/book/29.pdf, на мій погляд, краща для украЇнської. – Ukurainajin Feb 21 '17 at 8:25
  • @Ukurainajin - Чим же ж краща система Коваленка? Голосні з макронами (ā, ӯ, ē, ō) дуже легко набирати? «Ю» з макроном (ю̄)??.. Вживання ї для запису [i] ­– це нормально? «/iː/ ([iː]) записується як ії для уникнення плутанини ī та ї» – це нормально? Де тут послідовність? Я тут бачу лише люту ідіосинкразію. Як ви зі мною не згодні, візьміть і напишіть власну відповідь, тільки вже тоді покажіть переваги системи Коваленка над иншими чотирма системами транслітерації японської українською. Конкретики дайте. І, до речи, ваш нік ви пишете Гепбернівською системою, чому ж не коваленківкою? ))) – Yellow Sky Feb 21 '17 at 8:41
  • 2
    По-перше, у Коваленка транскрипція, а не транслітерація, як У Поліванова, тому показувати довготу голосних макронами необов'язково, якщо не треба, у Поліванова це взагалі не регламентується. Це знімає і ваше питання про «ї». По-друге, немає сенсу тягнути з російської передачу звуків з し через «с». Ви ж знаєте, що це давня тема для холіварів. У Коваленка все послідовно і враховано давні недоліки полівановки. Українською це виходить краще. – Ukurainajin Feb 21 '17 at 8:53
  • @Ukurainajin - І яка ж то транскрипція, фонетична чи фонематична? Там усе намішано: «Сполучення /ei/, що може вимовлятися як e [e:] або eй [ei̯], передається уніфіковано — eй. У випадку [e.i] пишеться еї» – тут фонематика, а тут «приголосний /ɴ/ записуємо як м перед /m, b, p/» – фонетика. Це послідовно? Просто купа правил та химерних написань, які збивають з пантелику й затуманюють японське написання каною. Як би не писали кирилкою, це все – умовності, просто одні умовності зручніші за инші, от коваленківські – незручні. Все, мені тут додати більше нема чого. – Yellow Sky Feb 21 '17 at 9:13

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.