7

Зауважив що iOS i Android плавно переїхали на використання Учора замість Вчора, Установити замість Встановити і т.ін.

Чи існує якась норма української мови, яка обґрунтовує такий 'зсув'?

  • Цьікава статььа про чергуваньа: zbruc.eu/node/41931 – stegetsj Mar 16 at 8:04
  • 2
    Подібне запитання про "закони" милозвучності української мови та відповідь тут – Oksana Gubrenko Mar 17 at 8:37
  • Додав теґ software, тому що запитання стосується локалізації програмного забезпечення. Не упевнений, чи треба було так робити. Покритикуйте, будь ласка. – bytebuster Mar 25 at 11:06
9

Згідно з чинним правописом 2015 року, У-В є алофонами і в багатьох випадках чергуються.
Це стосується як прийменників у / в, так і слів з префіксами у- та в-.

  • Перевага надається У з метою уникнення збігу приголосних;
  • Перевага надається В з метою уникнення збігу голосних;
  • Чергування не відбувається у власних назвах;
  • Чергування не відбувається у випадку, коли слова на у- та в- мають різне лексичне значення: вклад/уклад, вдача/удача, або один із двох варіантів не існує: установа = заклад, організація; але не існує слова встанова.

Слова, надані автором запитання, існують в обох варіантах.


«Зсув», на мою думку, лише уявний.
Справа в тім, що протягом часів примусової русифікації варіант в- отримував незаслуговану перевагу з метою притягнути українську ближче до «стандартів язика» окупанта (в якій такого чергування нема). Як наслідок, ми усі навчалися за підручниками, де «вчора» було мало не єдиною нормою.
Це ж стосувалося манери локалізації програмного забезпечення.

Лише зараз, коли вихована нова ґенерація перекладачів, оновлена локалізація програмного забезпечення більш широко використовує слова з префіксами у- і послуговується правилами співзвучності там, де це потрібно.

2

У більшості випадків такі слова є повними синонімами (хоча є випадки, коли слова не зовсім синонімічні, наприклад вклад/уклад, вправа/управа, вступ/уступ, або зовсім не мають пари, наприклад влада, учень, увага).

Використання в/у в «Правописі» 2015 року регулює § 11 «Чергування У — В». Якщо коротко й моїми словами, то:

  • Між двома приголосними вживаємо у: шуруп у стелі, день учителя, струмок у яру [зауважу, що яр починається з приголосного, а не з голосного, бо ми кажемо про звуки, а не про букви — ⟨йар⟩].
  • Між приголосним і голосним, між голосним і приголосним, між двома голосними вживаємо в: інновація в обладнанні, діра в паркеті, дім в очереті, робота вчителя.
    • Але! Перед словом на в, льв, св, тв, хв тощо вживаємо у: люди у Львові.
  • Після паузи (крапки, коми тощо) ми не враховуємо звуки, що були до паузи, а враховуємо лише подальші звуки (перед голосним вживаємо в, перед приголосним вживаємо у): «Остап сидів на коні. У повітрі лунали постріли», «Дмитро замислився. Убивча здогадка змусила його здригнутися».

У проекті «Правопису» 2018 року на с. 17 майже те саме, лише пом'якшили останній пункт мого вищенаведеного переліку — після паузи перед приголосною дозволили вживати як у («…на коні. У повітрі…», «…замислився. Убивча…»), так і в («…на коні. В повітрі…», «…замислився. Вбивча…»).

Хоча багато хто сприймає це радше як рекомендації, ніж як правила. Класики часто писали де-факто всупереч ним і виходило милозвучно. Див. також статтю «Адескриптивна прескрипція (про чергування у/в)».

Припускаю, що перекладачі iOS/Android вирішили строго слідувати «Правопису» 2015 (або ж проекту «Правопису» 2018, який хоч і лояльніший, але основним варіантом усе-таки вважає той самий, що й «Правопис» 2015). Я припускаю, що Ви кажете про випадки, коли слово вчора/учора, встановити/установити чи ін. йде на початку речення, фрази, команди, назви кнопки чи пункту меню тощо. У таких випадках, згідно з «Правописом» 2015 (і проект «Правопису» 2018 схиляється туди ж, хоч і формально дозволяє обидва варіанти), справді слід починати перше слово з у.

0

Коли кодифікувалася сучасна українська мова у середині 19 століття, була спроба ввести в українську абетку літеру "Ў" (У нескладове), яка існує в сучасній білоруській мові і звучить як у англійській літера "W".

Але чомусь цього не сталося, хоча слів, де вона напрошується, можна нарахувати дуже багато: Україна/Вкраїна, учора/вчора, встановити/установити, дівчина, вчинок, вовк, кров, йшов, був (як і всі дієслова чол. роду мин.часу).

  • Не стало сьа (Білоруська пішла тут дивним шльахом), бо ье алофоном в, наприклад й теж маье зовсьим подібного алофону: нескладотворчого надкороткого і ьак [i̯]. Польська ж ł ье самостіьним звуком. Також зауваженьe: Украьинська в основоьу вже звучить ьак [w] (Білоруська ж ьак [v]), тому ў стала би [u̯] — надкоротка у. – stegetsj Mar 24 at 9:30

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.