3

Є такий ноторіальний документ, що дозволяє одній людині діяти від імені іншої, включно з правом підпису та укладання угод. Наприклад, можна дозволити комусь пере-укласти угоди з комунальними підпріємствами після купівлі нового житла.

Якому терміну варто надавати перевагу у цьому контексті?

Обидва слова мають відповідні значення згідно СУМу

ДОРУ́ЧЕННЯ, я, сер.

  1. Документ, що дає кому-небудь право діяти від імені особи, що видала цей документ; довіреність. Турбай попросив рахунок і в лівому кутку вписав доручення на ім'я Лариси (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 572); Він лише попросив, щоб йому виплатити всі гроші, зароблені в колгоспі, за дорученням, яке він дасть Кіндратові Горенку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 593).

ДОВІ́РЕНІСТЬ, ності, жін.

Документ, що дає кому-небудь право діяти від імені особи, яка видала його; доручення. Для виконання від імені довірителя дій, що повинні безпосередньо встановлювати права і обов'язки довірителя, довірений повинен мати письмову довіреність або уповноваження (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 47); — Отож, як дали мені ту довіреність, я й почав клопотаться, од нижчих судів аж до вищих (Олекса Стороженко, I, 1957, 230).

Чи не є довіреність русизмом?

2

Відповідь на це питання можна знайти на сайті Онлайн Корректор:

доручення — дія за значенням доручати; договір, за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії;

довіреність — документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Приклади:

Керівник дав мені доручення скласти звіт.

Батько видав мені довіреність на керування автомобілем.

На сайті Закон Біснес також є стаття присвячена цьому питанню:

...Але основним нормативним актом у питанні визначення правових понять слід вважати ЦК, який також є найбільш виваженим та послідовним у цьому питанні. Кодекс однозначно визначає документом, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, саме довіреність (стст.95, 207, 243, 244, 246 та інші).

Доручення, за нормами ЦК, має іншу правову природу (гл.68) — це договір, за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. На його підставі може бути видана довіреність.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.