Не на затвердження, просто хочу подїлитися
Очевидно, шчо лоґіка теми — виняток 9 — а ось далї лоґіки нема, спробуємо розібратися з наступною непоганою статтею:
Непояснене/непоясненне „правило дев’ятки“
Там доволї детально все розписано: давнина, думки, приклади инших словʼянських народів, вирішення тощо. Спробую скоротити.
Думки
- Завше писати и, бо такий український звичай (спірно).
- Залишити »як є« деякі вказуть на тотожність польського звичаю.
- Розширити чи зменшити — тут вистачає варіянтів.
Цебто питання всього цього — зберегти чужомовне звучання і при цьому українську фонетіку.
Рішення
Коли згадати инше питання, а саме про тверду і й мʼяку ї. Цебто подїбне правило б спокійно розповсюджувало на чужомовні запозичення і під корінь знищувало винятка 9. На прикладї:
- ситі (неголодні), сіті (місто, с тут тверде), сїтї (сїтки, с тут м’яке)
- тік (місце, т — тверде), тик, тїк (текти, т — м’яке)
Очевидно, що тут було б ‚Арістотель‘ і ‚арістократ‘.