Приклад вживання - "Ти мені вже в печінках сидиш".
сиді́ти в печінка́х кому. Набридати, ставати неприємним, нестерпним.
Цікавить походження даного фразеологізму?
Приклад вживання - "Ти мені вже в печінках сидиш".
сиді́ти в печінка́х кому. Набридати, ставати неприємним, нестерпним.
Цікавить походження даного фразеологізму?
Зазвичай про походження народних фразеологізмів немає багато інформації, однак дещо вдалося знайти. В "Галицько-Волинському літописі" пише:
Вислів "прояти на печенехъ" знаходить повний відповідник у сучасному вислові, зареєстрованому в волинських діалектах (с. Городно, Головнянського р-ну): допекти до печінок. І. Франко реєструє в Галичині: «ти мені печінки виїв» (І. Франко, XXIV, 482). Номис подібних висловів з компонентом «печінка» не знає. Б. Грінченко подає за Шевченком — в печінках сидіти, що цілком відповідає вислову волинського літописця (див. Грінченко: печінка). У Даля подібного вислову не знаходимо. Отже, можна думати, що це речèння-штамп було особливо поширене в південноруських діалектах.
Також є інформація у праці "Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект":
Серед соматичних символів, які здебільшого тотожні в порівнюваних мовах, цікаві відмінності спостережено у функціонуванні та символічному навантаженні слова укр. печінка. У словнику Д.Ушакова зазначено, що рос.печенка вживають як символ гніву, роздратування, жовчного настрою[Уш, т.3, с.250]. М.Новикова вважає, що символіці печінки як синонімові життя, життєвої енергії, а іноді й “місця перебування” емоційних станів, притаманна універсальність [166, с.244]. При всій тотожності українського й російського символів печінка / печенка, українські фразеологічні словники фіксують значно більше ФО з цим компонентом, їх варіантів: пор. укр. сидіти в печінках кому [ФСУМ, с.802] – рос. сидит в печенках у кого [ФСРЯ, с.423] ... укр. відбити печінки [ФСУМ, с.115] – рос. (все) печенки отбить, отшибить [БАС, т.9, с.1144] ... укр.брати за печінки – рос. за печенку берет‘раздражает, сердит’ [Уш, т.3, с.250]; до (самых) печенок, до (самой) печенки (продрог, измок)[БАС, т.9, с.1144]; говорить печенкой, не гнѣвайся печенку испортишь [Даль, т.3, с.109] – біл. пячонка пячэцца[МРБСП] – пор. укр. Гнів кров псує. Утовкують сердитого [Франко, т.16, вип.2, с.347]. Низку українських ФО з аналізованим компонентом продовжують одиниці: вивертати печінки, витрясти печінки, в’їстися в печінки(пор.рос.выматывать кишки– біл. вантробы пераядаць, нутро паліць, кішкі пераядаць, гізунты выцягваць, вантробы выцягваць (даставаць)[МРБСП];вантробы ад’есці ‘прычыніць душэўныя пакуты, надакучыць каму’ [СБНФ, с.35]); диявол в печінки, лізти в печінки, мара в печінки, насадити в печінки, пекти в самі печінки, трясця йому в печінки, тягне за печінки; як на печінки; матері в печінку; щоб мені печінку роздуло, добратися до самих печінок, допікати до живих печінок тощо [ФСУМ, с.626]. В українській фразеологічній системі існує одиниця, яка не має вказаного символічного значення, а створена на основі актуалізації слоту “колір”: укр. посинів, як печінка ‘дуже змерз’ [ССНП, с.115].