6

Нещодавно мені стало відомо, що в багатьох романських мовах форма майбутнього часу дієслів походить від інфінітива, до якого додається відповідна форма теперішнього часу дієслова мати. Наприклад, іспанське «працюватиму»: trabajar + he → trabajaré.

Чи можна сказати, что аналогічні українські форми утворилися таким самим чином? «Працюватиму» — це колишнє «працювати маю» або щось інше? Чому аналогічна форма відсутня в російській мові?

  • 2
    Вітаю на Ukrainian.SE! Цей сайт для професіоналів і тих хто вивчає українську мову, тому питання про інші мови (російську, англійську і т.і.) тут не обговорюються. Є принаймні 2 сайти на stackexchange.com де можуть відповісти на питання щодо російської мови - russian.stackexchange.com та rus.stackexchange.com – Artemix Feb 6 at 14:46
5

Часткова відповідь.

Стаття «Дієслово» (розділ «Історія», підрозділ «Майбутній час») у Вікіпедії каже, що справді від дієслова мати (точніше, від його попередника имати):

Другий спосіб полягав у використанні форм дієслова имати з інфінітивом (имѫ писати), причому допоміжне дієслово могло стояти і після смислового (писати имѫ). Від нього походить сучасна складна форма майбутнього часу, особові закінчення якої пов'язані з архаїчними формами дієслова мати (я писати иму > я писатиму, ти писати имеш > ти писатимеш, він писати име > він писатиме тощо), але роздільне вживання допоміжного і смислового дієслів трапляється досі в деяких західноукраїнських діалектах (меш ходити, ме ся вмивати).

Вони посилаються на навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів «Історична граматика української мови» Л. П. Павленко (Луцьк, Редакційно-видавничий відділ Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2010), де на с. 116–117 написано:

Друга форма майбутнього часу складалася з допоміжного дієслова имати в теперішньому часі й інфінітива основного дієслова:

Однина
1 ос. иму писати
2 ос. имешь (-ши) писати
3 ос. иметь писати
Множина
1 ос. имемъ писати
2 ос. имете писати
3 ос. имуть писати
Двоїна
1 ос. имевѣ писати
2 ос. имета писати
3 ос. имета писати

Ця форма активно функціонувала в пам’ятках української мови різного часового діапазону, причому допоміжне дієслово имати могло вживатися і перед інфінітивом, і після нього, наприклад: иму писатиписати иму. Із часом відбувається злиття допоміжного дієслова в постпозиції з інфінітивом. Злиті (лексикалізовані) форми набувають значного поширення й стають одним зі специфічних для української мови засобів вираження майбутньої дії: писатиимуписати + имуписатиимуписатиму. У процесі перетворення аналітичної форми майбутнього часу в синтетичну, тобто лексикалізації словосполучення, відбувається стягнення двох голосних звуків на межі слів в один. Залишки давньої аналітичної форми з допоміжним дієсловом имати трапляються в сучасних західноукраїнських говорах: меш ходити, ме ся вмивати.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.