«Словники України on-line» від УМІФ кажуть, що без -й-.
А «Словник української мови» в 20 томах каже, що блаженні(й)ший можна обома способами, але першим наводить варіант без -й-. (Слова святі(й)ший він зовсім не наводить, бо видається поступово й томів на С- ще не має.)
Отже: якщо писатимете без -й-, то точно не помилитеся.
Дивніший, добріший, консервативніший, красивіший, сильніший, сміливіший, ясніший тощо зараз без -й- пишеться, хоча в старих книжках може бути з -й-. Етимологічно там, здається, має бути -й-, але сучасний правопис у цьому аспекті більше орієнтується на вимову, ніж на етимологію. Мабуть, затримці -й- у словах святі(й)ший, блаженні(й)ший сприяло те, що в релігійних контекстах люди зазвичай консервативніші, а мовою літургії значною мірою була церковнослов'янська.
Мене особисто дивує відсутність префікса най-, адже українською без най- зазвичай вищий (comparative) ступінь, а найвищий (superlative) зазвичай із най- (це російською comparative красивее і superlative красивейший, а українською comparative красивіший і superlative найкрасивіший). А за семантикою, здається, тут має бути найвищий (superlative) ступінь, бо інакше б виникало питання «блажінніший/святіний від кого (за кого, ніж хто)?». Чи так історично склалося чи це калька з російської/церковнослов'янської, я не знаю.