16

Чи вживається вираз "я скучаю за тобою" в сучасній розмовній українській, чи його частіше замінюють на "я сумую за тобою"?

Академічний тлумачний словник вказує, що кілька десятиліть тому обидва вирази вживались:

СУМУВАТИ

// за ким — чим, без кого — чого, розм. по кому — чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь. Мала [Ліда] для всіх любов.. За тою з моїх сестер буду я сумувати, мамо, доки мого життя... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 310); — За Україною все сумуєте? — Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (Олесь Гончар, III, 1959, 180); — Не сумуй же тут без мене. я швидко повернуся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 360);

СКУЧАТИ

  1. за ким—чим, без кого — чого і без додатка. Почувати тугу через відсутність кого-, чого-небудь, сумувати без когось, чогось. Скучаю я не за Києвом, а за своєю родиною, за вами і за доброю, нормальною роботою (Леся Українка, V, 1956, 230); Біля воріт виладналися по-святочному зодягнуті старі козаки, які скучали за військом, як мати за дітьми (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 446); — Чого ти, Мелашко, журишся, аж з лиця спала? — питав у неї чоловік. — Скучила за матір'ю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 325); Кілька тижнів Франка не бачилася з подругою і дуже за нею скучила (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84); Розказала [Маруся] й те, як скучала і журилась без нього (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 60); Данило й не згадує про сестру, наче зроду її й не було, а стара дуже скучав (Марко Вовчок, I, 1955, 98); — Ой, а я скучаю вже! Мамонька мені приснилась, ще й якесь село... чуже (Павло Тичина, II, 1957, 324); Говорила [Лукія], що життя їхнє ще наладиться.., скучить [чоловік] — сам ще й просити прийде (Андрій Головко, II, 1957, 147);

Навздогін: як правильно утворити імператив: "не скуч/скучай за мною"?

  • Зауважте, що перфектна форма ску́чив/ску́чила є також вживаною. Навіть наведена вами цитата із СУМ містить «Скучила за матір'ю». І якщо імперфект «скуча́ти» може викликати сумніви, то перфект вигляда цілком незаперечним. – bytebuster Feb 21 '17 at 3:29
14

Дієслово "скучати" фіксує не тільки СУМ, але й дорепресивні словники.

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Скучать – скуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, нудьгува́ти, -гу́ю, -гу́єш (за ким). Соскучиваться, соскучиться – скуча́ти, заскуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, ску́чити, -чу, -чиш (за ким, за чим).

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Скуча́ти, -ча́ю, ску́чити, -чу (за ким, чим) – скучать, соскучиться по ком, чем.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Скуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. ску́чити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ном. № 5021. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила. Мет. 56.

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Соску́чиваться, соску́читься = нудитись, зану́джувати ся (С. Аф.), скуча́ти, зану́дитись (С. Л.), зну́дити ся, ску́чити. — Скучила до дому. — Скучила за вами. Кр.

Можливо деякі пуристи намагаються його уникати або навішувати на нього ярлик "росіянізм", але це укаїнське слово та не треба його цуратися.

Дзвінка Матіяш:

"Але ти просив мене писати тобі, писати ... І я нічого більше не роблю, тільки скучаю за тобою. Тихо без слів скучаю за тобою."

Гордасевич Галина:

Я скучаю за тобою.
Чи мовчу, чи розмовляю,
Чи на людях веселюся,
Чи сумую в самоті —

Я скучаю за тобою!
Хочу голос твій почути.
Слухаю співочих птахів,
Слухаю розмови мудрі,
Слухаю пісні Дассена ...

9

Всесвітній словник української мови ставить ці слова в один синонімічний рядок без вказання заст. чи діал.:

СУМУВА́ТИ (пройматися почуттям суму, журби), ЖУРИ́ТИСЯ, ПЕЧА́ЛИТИСЯ, СМУТИ́ТИСЯ, ТУЖИ́ТИ підсил., ПОБИВА́ТИСЯ підсил., ВБИВА́ТИСЯ [УБИВА́ТИСЯ] підсил., СМУТКУВА́ТИ розм., КРУШИ́ТИСЯ заст., фольк., БАНУВА́ТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИСЯ діал.; НУДЬГУВА́ТИ, СКУЧА́ТИ (за ким-чим, без кого-чого і без додатка - сумувати без когось, чогось).

Скучати за можна зустріти у багатьох творах та ЗМІ, наприклад, у Євгена Гуцало в творі Дорога з дитинства:

Погостювавши тиждень-другий, починала скучати за домівкою, за селом, за сусідами. Вже не розказувала нічого про нечистий дух та водяників, а тільки зітхала й раз у раз дивилась у вікно. Мати клала в її кошик буханець хліба, крупи, пшона, шматок сала, а баба від усього відмовлялась, викладаючи. Тепер уже гнівалась мати.

Проте, скучати по домівці є неправильною формою вжитку. У довіднику з українського слововживання М. Волощак наводиться таке пояснення:

Скучати по домівці ― Сумувати (тужити) за домівкою

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.