Фраза виникла в контексті обговорення як англійці вітають одне одного:
In terms of number of letters "How are you?" and "How is it?" are identical.
З точки зору кількості літер фрази ідентичні/рівнозначні? В плані кількості літер...?
Можливо це дійсно коректні варіанти, але я не певен. Питаю, щоб упевнитись.
Можна:
«З погляду кількості літер…».
Зокрема «Словник української мови» в 11 томах в статті «погляд» пише:
♦ З погляду: <…> б) (чого, якого) стос. до чого, з боку чого. Пролог мені дуже сподобався в першім уступі.., навіть нічого не можу сказати з погляду стилю (Леся Українка, V, 1956, 437).
На практиці використовують «з точки зору кількості літер…». Хоча думки щодо того, чи справді українській мові приматанна конструкція «точка зору» — дехто вважає, що загалом її слід замінити на конструкцію «кут зору», а в цьому випадку «кут зору» радше недоречне — однак принаймні «Словник української мови» в 11 томах словосполучення «точка зору» фіксує і на практиці це словосполучення вживається в потрібному значенні, наприклад:
В дальшому до роботи треба ставитися з точки зору бойового виховання частин. //«Вісті ВУЦВК», 1927.
Де-факто вживається в цьому значенні і «в плані кількості літер…». Хоча я не бачу жодного тлумачення слова «план» у тлумачних словниках, яке б дозволяло таке переносне значення, однак я бачу приклади вживання:
В обох випадках — і в плані політичної роботи, і в методах звикло йшли напомацки, шарпаючись з одного кінця в другий, не ведучи маси за собою, але йдучи за нею. //Дмитро Донцов, «Підстави нашоі політики», 1921.
В якому плані трактував Маркс той начебто й рідний йому рух? В плані сучасної йому боротьби, і саме тоді, коли воно, зігравши свою революційну роль, продовжувало культивувати гегелівський ідеалізм. Ми ж на молодогегельянство мусимо дивитись в плані ретроспекції і прикладати до нього об'єктивний метод. //Микола Хвильовий, «Україна чи Малоросія», 1926.
Пишучи два роки тому про «Поетичну діяльність Куліша» і розглядаючи матеріали його «Позиченої кобзи», — правда, в плані історико-літературному, — я прийшов був до висновку, що на тлі своїх попередників і навіть багатьох сучасників Куліш-перекладач був великим кроком наперед, а деякі стилістичні особливості його перекладів не втратили свого значення навіть для нашої доби, як прекрасний приклад вирощування на ґрунті народно-поетичного та старо-книжницького стилю «художливо-кунштовного слова». //Микола Зеров, «У справі віршованого перекладу», 1928.
При підготовці відповіді використовувалися матеріали Генерального регіонально анотованого корпусу української мови (ГРАК).
