Оранжевий точно не є неправильним. Це слово не лише є в усіх словниках, а й щонайменше з кінця XIX ст. вживається в українській літературі, наприклад:
Ордери не менше, якъ и на мундурі, сияли золотомъ и різнобарвними стрічками въ куті простоі майорськоі гостинні, котору небога звала світлицею, однакъ зъ ними змагались ярко-оранжеві чорнобривці, понсовий королівъ-цвітъ и пишні пахучі звоздики (російськомовна повість П. Куліша «Майоръ» в перекладі на українську Л. Лонгина, у часописі «Правда (письмо наукове и литературне)» за 1867 рік, Львів).
Зірниця вийшла з палати, махнула хусточкою і до самих копитів Громовикового коня розіслався довгий міст з хмарок, застелений та обвішаний рожевими та оранжевими килимами та хустками (Іван Нечуй-Левицький, «Скривджені й нескривджені», 1886).
Довгаль так почервонів, що борода його стала страшенно жовта, а вуха оранжеві (Володимир Винниченко, «Таємна пригода», 1910).
Мені важко сказати, чи абсолютно синонімічні оранжевий і помаранчевий. Я завжди вважав їх повними синонімами, але за наведеним Вами ж тлумаченням із СУМ-11 — «помаранчевий = <…> оранжево-червоний <…>» — начебто випливає, що помаранчевий має бути ближчим до червоного, ніж оранжевий (який у свою чергу, відповідно, має бути ближчим до жовтого)? Чи це справді так, чи це просто неточність у СУМ-11, мені важко сказати.
А є ще слово жовтогарячий (а також забуте жовтожар). У статті «Оранжевий — помаранчевий» maksymus наводить свій погляд на історію цих слів і відтінки їх значень, а також є деякі цікаві коментарі. Щоправда, мені важко сказати, чи повністю правильна там інформація (зокрема, мене дивує те, що згідно з тією статтєю, на відміну від СУМ-11, оранжевий, навпаки, темніший за помаранчевий).