8

Хотілося б дізнатися як правильніше перекладати географічні назви з польської. Два основні питання це стосовно міст Rzeszów та Przemyśl.

Правильним перекладом Rzeszów вважають Ряшів, аргументуючи це тим, що це традиційний український варіант (або відповідник). Але так як це місто у Польщі, більш правильним, мені здається, транслітерація з польської на українську — Жешув.

Та сама ситуація з містом Przemyśl. Перемишль або Пшемисль?

Дякую!

4

Я вже збирався сказати, мовляв, «така вже наша традиція, яка б вона не була (хороша чи погана), називати ці міста саме Перемишль і Ряшів; Ви, звісно, можете спробувати зламати традицію, однак наразі „нормативнішими“ назвами є саме Перемишль і Ряшів, і жодні словники не подадуть Вам Пшемисль чи Жешув» — однак зазирнув у словник/газетир, і здається, ситуація майже зворотня:

  • «Словники України on-line» від УМІФ (2008) подають не лише Перемишль та Ряшів, а й також Пшемисль та Жешув як нормативні варіанти:

    Пше́мисль — іменник чоловічого роду (місто в Польщі)
    Же́шув — іменник чоловічого роду (місто в Польщі)
    Пере́мишль – іменник чоловічого роду (укр. назва міста Пшемисль в Польщі)
    Ря́шів – іменник чоловічого роду (українська назва м. Жешув, Польща)

    Причому в коментарях до назв Перемишль та Ряшів словник посилається до назв Пшемисль та Жешув (як до основних?).

  • «Газетир (покажчик) географічних назв світу» від Укркартографії (2005; раніше був розміщений прямо на сайті Укркартографії, але з часом його звідти прибрали) подає лише Пшемишль та Жешув, але не Перемишль чи Ряшів:

    Назва українською | Назва національною або латинкою | Рід об'єкта | Країна
    ———————————————————
    Жешув | Rzeszów | нас. пункт | Польща
    Пшемишль | Przemyśl | нас. пункт | Польща

    (Щоправда, газетир подає нас. пункт Перемишль, але країною для нього зазначена Росія, тож, імовірно, мається на увазі село Перемишль Калузької області в Росії.)

    Щоправда, написання назви Пшемишль газетирі Укркартографії відрізняється від поданого Вами й у словнику УМІФ (Пшемисль). Але оскільки газетир відомий своїми нестандартними написаннями (Бразілія, Зельоний Ґай тощо), що з'являються на географічних картах, але часто суперечать тому, що вживається в побуті, літературі й на офіційному рівні, то з варіантів Пшемисль/Пшемишль я особисто обираю Пшемисль.

  • «Правопис» (2015) згадує Перемишль і Жешув.

    Перемишль згадується в примітці до § 113.2.в:

    Деякі слова, узвичаєні без зміни приголосних основ, передаються з ними і на письмі: ба́скиба́скський, каза́хказа́хський, Пере́мишльпере́мишльський та ін.

    (Щоправда, незрозуміло, про який Перемишль тут мова: місто в Польщі, село в Україні чи село в Росії. Примітка може навіть не стосується конкретного топоніма, суть її може бути в тому, що для будь-чого, що ми називаємо Перемишлем, нормативним прикметником буде перемишльський, а не перемиський.)

    Жешув згадується в § 109.7.ґ:

    Польське ó, що виступає в суфіксі -ów у географічних назвах, передається через у: Жира́рдув, Же́шув, Тома́шув-Мазове́цький і т. ін., але традиційно Гру́бешів, Кра́ків.

Отже припускаю, що всі 4 слова — Перемишль, Пшемисль, Ряшів, Жешув — є нормативними. Які сами використовувати — обирати Вам. При офіційному спілкуванні з поляками, звісно, рекомендую вживати Пшемисль і Жешув; у перекладах — в залежності від того, який колорит варто передати (в нейтральних текстах про сучасну Польщу — можливо, Пшемисль і Жешув).

  • Дякую за відповідь. Повністю погоджуюсь з вашою аргументацією і, власне, коли перекладаю польські назви на українську користуюсь цією таблицею, яка в багатьому посилається на документ від Картографії (Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі. Міністерство екології та природних ресурсів України. 2001). Проте він, на жаль, недоступний нині. За ним, саме Пшемисль і Жешув — правильний переклад. Пишу інформаційні тексти про Польщу і тому часто необхідна аргументація чому так правильно і чому не лише Ряшів можна писати. – Ілля Суходольський Jan 13 at 23:03
1

Ось що пише Вікіпедія про місто Ряшів чи Жешув:

Ря́шів, польська назва Же́шув (пол. Rzeszów).

У XIV ст. Перемишльська земля переходить під владу Польщі, тому зараз у багатьох мовах офіційно використовується польська назва Rzeszów, що залишалася в такій формі і під час перебування Перемишльської землі в складі Австрійської імперії (1772—1918). Серед українців місто здавна відоме як «Ряшів» (старе написання «Ряшевъ»), навіть у виданнях Російської імперії місто називалося Ряшевъ (Вікіпедія дає посилання на книгу "Большая энциклопедия").

А також про це говориться в статті "Ряшів - західний фортпост галицької Руси":

Назва міста вживалася в історичних документах по-різному, тому в латинській транскрипції слов’янське слово могло читатись довільно: Rzazov, Rzissov, Rischov, Reschov, Ressovia, Rzeschow і т. д. Але слово навіть в такому вигляді відбиває основні звуки української назви Ряшів чи польської Жешув (Rzeszόw). Йосип Пеленський виводив саму назву від німецького слова “Reichshof”, себто дворище якогось Райха. Та це припущенння виглядає непереконливо. В українській топонімці збереглися чимало прикладів подібних назв – таких, як Рашків, Рашківці, Рашовичі тощо.

Тобто Ряшів - це українська назва міста, а Жешув - польська. Очевидно, що причина це історичні події, які відбувалися на Перемишльській землі в той час (а саме ополяченя всіх українців та українських міст). Хоч зараз багато українців кажуть Жешув (сайт Мандрівні Мрії):

В Україні Ряшів часто називають на польський штиб - Жешув.

Гадаю, що така сама ситуація і з містом Перемишль (а знаходиться воно знову ж таки на Перемишльській землі). Про це місто і його назву набагато менше інформації. Звичайно, є Вікіпедія, де бачимо назву "Перемишль" та навіть "Перемешль". А от цікаво, що якщо зайти на російську Вікіпедію, то бачимо:

Пше́мысль (польск. Przemyśl, [ˈpʂɛmɨɕl]) укр. Пере́мишль, в русском языке в историческом контексте традиционно используется название Перемышль)

Який же був історичний контекст? Як я вже писав - це процес ополячення чи полонізації. Навіть якщо ми глянемо на період коли почався цей процей і коли Перемишльська земля була приєднана до Королівства Польського, то можемо побачити одну і ту ж дату, 1434 рік.

1

Як видно, Rzeszów містить ó — в більшостӥ випадків, а тут саме такиь, цє етимолоґічне чергуваня у ~ о — цєбто при відмінюванї стане Rzeszowa. Нагадує і по сутї є відповідником нашого ~ів: Київ – Києва (котриь Kijów), Харків – Харкова. Не складно здогадати ся, шчо польських міст з ~ów вистачає, одним Жешувом тут не обіьти ся, наприклад славнозвісне Краків стане Кракув, котрого чомусь немаʼ, як Жешув в, як приклад, згаданому Сашою Словники Украӥни онлаьн, шчо сутєво зменшує рівень, як на мене, арґументу самого словника. З цӧго також випливає можливиь і незгаданиь тут варіант Жешів котрого теж подекуди вживають, причім не рідко — таке собі поєднанє польського корня з украӥнською словотворчиною.

Згадана «хвороба» правопису невизначених виьняткових традиціь не дуже допомагає рішеню, а навпаки. Навіть тут — Ряшів же є типовим традиціьним словом — не лиш’ для украӥнської: латиньська Resovia, чеська Řešov, жидівська רײַשע (Rajsze), московська Ряшев. Отже, коли вживаємо (коли є згадана «хвороба») традиціьні написи чи пряму передачу слів? Лоґіка підказує, шчо цӧму за такими нормами є також політичні питаня, одне з котрих є згаданим паном Анатолієм — ополяченє, або же, я б сказав, відʼукраӥненє, бо більше нїхто не вживає саме Ряшів. Не скажу, шчо цє є чимось завше поганим, але цє залишаєть ся одним з факторів питаня вживу.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.