6

В університеті я вчила, що парк розбивають згідно розбивочного креслення.

Проте на сайті Мова - ДНК нації вказано, що парк можна лише посадити. enter image description here

Є декілька коментарів на захист словосполучення "розбивати парк".

В СУМ-11 зазначено:

Розбивати 12. Розміряти, розплановувати ділянки землі. — На нашу думку, можна було б зробити так: розбити оцю площу перед Раківкою ..за принципом шахівниці (Микола Трублаїні, I, 1955, 67)

// Садити що-небудь на певній ділянці землі після розпланування. На майданчику для відпочинку розбивають квітники з однорічних і багаторічних квітів та квітучих кущів — спіреї, жасміну тощо (Хлібороб України, 9, 1964, 24); — Вирізуємо з поля шматок землі задля двору, громадським заходом збудуємо будиночок, розіб'ємо садок... (Панас Мирний, IV, 1955, 327).

Отже, як правильно говорити та писати: "розбивати" чи "садити" парк?

  • Припускаю, що «розбивати парк» може належати до професійної лексики, а «садити парк» — до загальної. (Також припускаю, що розбиття може мати на увазі більшу кількість процесів, ніж саджання: саджання включає лише безпосередньо посадку дерев, а розбиття — також проектування, підготовку ділянки, облаштування доріжок/лавок/тощо й т.ін.). – Sasha Dec 12 '18 at 15:05
2

Заглянемо на уроки державної мови професора Пономарева:

В усному й писемному мовленні нерідко чуємо й читаємо кумедні з погляду лексико-фразеологічних норм української мови вислови: «На місці звалища мешканці молодого міста розбили парк; Страйкарі розбили намети перед міськрадою» та ін. Дієслово розбити є синонімом слів знищити, розтрощити, роз’юшити тощо. Воно входить до таких словосполучень, як розбити лоба, розбити (розірвати) кайдани, розбити серце і т. ін. Щодо парку або саду треба використовувати більш підхожі лексеми — посадити, насадити, виростити: «Я гостро відчуваю запах саду, що я посадив» (Ю. Яновський). Намети теж не розбивають, а ставлять або напинають (як у прямому, так і в переносному значенні): «Над покрівлями будинків осінні хмари нап’яли сизий намет» (О. Копиленко).

Про це пише і на цьому сайті і на Словпедії (інформація з газети Хрещатик). У тій же газеті Хрещатик читаємо пояснення:

Величезна кількість таких помилок пояснюється тим, що тривалий час серед багатьох українців українська мова не виконувала функції рідної мови, якою думають, спілкуються в усіх сферах життя, мріють і снять, радіють і сумують. Вона була непотрібним додатком до іншої, престижнішої мови. У рамках політики зближення націй та злиття мов, що досягла апогею під час застою 70–80-х, слова, не схожі на російські, викидали з нашої мови або оголошували діалектними, застарілими, штучними, не зрозумілими народові. З академічного Інституту мовознавства до видавництв і редакцій надходили списки заборонених слів та висловів (на зразок либонь, робітня, красне письменство), які при редагуванні наказувалося вилучати з оригінальних та перекладних творів.

Має рацію Олександр Пономарів: тривале зросійщення українців призвело до втрати дороговказів у користуванні рідною мовою. Досі багато хто з мовців залюбки вживає слова благополуччя, відправлятися, діючий, добросовісний, економити, значимий, корзина, настійливий, прийомна, протиріччя, початкуючий і майже цілковито ігнорує далеко кращі синонімічні відповідники добробут, вирушати, дійовий, сумлінний, заощаджувати, значущий, кошик, наполегливий, приймальня, суперечність, початківець.

Відомо, що кальки мають використовуватися лише тоді, коли у своїй мові немає потрібних лексем для позначення того або того предмета, істоти, явища. Але ці кальки, яких “побутує” у нас сила-силенна (і явних, і примаскованих росіянізмів, з не властивими для української мови чужомовними значеннями), як звичайнісінькі дублети наших питомих слів не тільки відтісняють їх на другий план, а й узагалі витискують із загального вжитку

Знову повертаємося до історії. СУМ-11 було видано у 1970–1980, тому можливо, якісь скальковані вислови туди і потрапили (крім того, якщо дивитися на приклади, які подаються в СУМі, то можна побачити, що всі вони взяті із творів, які виходили коли Україна знаходилася у складі СРСР, а російська мова була домінантною, тому можливо деякі письменники і використовували кальку).

Також на цьому форумі заперечують правильність вислову "розбити парк".

Який висновок можемо зробити?

Гадаю, що казати чи писати "розбити парк" можна, бо все таки ми знаходимо такий варіант в СУМ11, а це є офіційне джерело. Проте, потрібно врахувати, що навіть там можуть бути помилки (так само як і може помилятися професор Пономарів), а тому щоб точно уникнути кальки можна використовувати "посадити/насадити/виростити парк", або ж може навіть "закласти парк".

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.