4

Із сайту OnlineCorrector

Замініть невластиву українській мові конструкцію з горе- (горе-вчений, горе-досягнення) на: біда, а не (вчений), лихо, а не (досягнення), попсуй-майстер, цигикач.

Цікавить слово "цигикач", в словниках його не знайшла.

Хто такий цигикач? Як його правильно вживати?

1 Answer 1

3

OnlineCorrector переказує пораду Бориса Антоненка-Давидовича з «Як ми говоримо»:

Горе-вчений, горе-майстер, біда, а не вчений, попсуй-майстер, цигикач, цигикало, ґанджа-андибер

«Цей горе-вчений мав зухвалість заперечувати досягнення справжніх учених і вихваляв свої горе-досягнення», — читаємо в репортерській замітці. Нас дивує, що автор двічі вдається до однакової частини складених слів: «горе-вчений» і «горе-досягнення». Невже в українській мові нема інших слів, щоб уникнути цього повторення? Ні, вони є, але, мабуть, автор не знає їх. Замість «горе-вчений» можна сказати: біда, а не вчений, замість «горе-досягнення» — лихо, а не досягнення. У народній мові є дуже поширений вислів попсуй-майстер: «Цього попсуй-майстра тільки гукни — відразу переведе леміш на швайку, а з швайки зробить пшик» (із живих уст). Замість вислову «горе-музикант» у народі воліють казати цигикач («Хіба Войтенко вміє на скрипці грати? Тільки цигикає. То цигикач, а не музика». — З живих уст), цигикало.

Замість «горе-богатир» Російсько-український словник за редакцією А. Кримського пропонував іронічний вислів ґанджа-андибер від імені героя історичної думи Хвеська Ґанджі-Андибера. Що ж — і такий вислів може знадобитися в творі відповідного жанру.

А взагалі не слід користуватись одним висловом, коли є їх кілька, та ще, до того, таких соковитих, як ті, що наведено вище. Учімося в народу образності вислову! Це в народній пісні чуємо: «Ой лихо не Петрусь — лице біле, чорний вус».

Слово цигикач зустрічається в таких словниках:

  • Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):

    Го́ре = <…>. — Го́ре-музыка́нтъ = циги́кач. <…>


    Гуди́ла, гуди́льщикъ = гудїй, гуду́н (С. Аф.), циги́кач.

  • Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська):

    Горе
    • <…>
    • Горе-музыкант – горе-музика; (розм.) цигикач (зниж. цигикало).
    • <…>

  • Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов):

    Го́ре –
    1) <…>
    • <…> • Го́ре-музыкант – циги́кач.
    • <…> 2) <…>

Але в літературі (Google Книги і корпус GRAC-3) я майже не бачу траплянь цього слова. Єдині два трапляння — це журнал «Березіль» за 1996 і «У царстві сваволі (стежка додому)» Івана Губки, все інше — це посилання на «Як ми говоримо» і вищенаведені словники.

А сучасні словники й зовсім не наводять цього слова. Та й частина старих словників відмічали його як розмовне. Ймовірно, колись це було справді вживане розмовне слово (недарма ж Уманець і Кримський його пропонували в словниках), але письменники його не підхопили, й слово почало забуватися.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.