6

У книзі "Черепахи аж до низу" Джона Гріна знайшла слово "найчарівливіша":

Але ти — ще й найчарівливіша людина, яку я коли-небудь знала, і ти не схожа на гірчицю.

Форма цікава, я раніше такого не чула, якщо чесно. Почала шукати, дізналася, що це слово використовує Андрухович. Але у словниках нічого не знайшла.

Це слово підходить лише для художньої літератури? Чи воно є літературною нормою?

5

Зустрічаємо це слово також і в інших творах, наприклад "Атлант розправив плечі":

Найчарівливіший ляпас, який я отримав за все своє життя, до того ж – цілком заслужено.

В творах Шевченка ( "Мандрівка з приємністю та й не без моралі", ст. 217 книги):

Який ви ласкавий артист, — промовила вона й зробила найчарівливішу гримасу. — Як завжди!

В тому ж СУМі наводиться безліч інших прикладів, також й інші значення слова ( "Який впливає чарами" та "Який є наслідком впливу таких чарів"), де немає позначки "заст".

Слово є в словнику, зустрічається у багатьох українських авторів, тому ми спокійно можемо вживати його, однак як було сказано в коментарях, воно не є широковживаним.

Можете також використати синоніми, щоб замінити слово "чарівливий":

повен чару <чарів>, р. чарівкий, зап. чаруючий, (сон тощо) ЧАРІВНИЙ.

3

Твірне слово до найчарівливіша, очевидно, *чарівлива". У СУМі знаходимо це слово з позначкою застаріле:

ЧАРІВЛИ́ВИЙ, а, е.

  1. заст. Який містить у собі чари (у 1, 2 знач.).

Оскільки, воно застаріле, то, зрозуміло, що воно не є літературним.

  • 3
    а застарілість слова точно свідчить про його нелітературність? – P. Vowk Sep 28 '18 at 14:51
  • 2
    я б радше зробив висновок «…то зрозуміло, що воно не є широковживаним». – Sasha Sep 28 '18 at 16:14

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.