Конвікт - гуртожиток, пансіон; інтернат для учнів школи або колегіуму із досить суворим статутом; те саме, що й колегіум.
Приклад вживання (джерело):
Велична історія конвікту: як навчали майбутню еліту сто років тому
Пошуки в СУМі та ЕСУМі не дали ніяких результатів, однак, можливо хтось із користувачів знає щось про походження даного слова.
В російській мові теж є відповідне слово, хоча дещо з іншим тлумаченням:
Конвикт (лат. convictus, від convivere — жити разом) — спільний стіл у вищих навчальних закладах, а також учні, яких утримують коштом держави або суспільства.
Конвикт (лат. convictus, от convivere — жить вместе) — общий стол в высших учебных заведениях, а также ученики, содержимые на счет казны или общества (Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. — Михельсон А.Д., 1865).
Конвикт — гуртожиток навчального (зазвичай духовного католицького) закладу.
Конвикт — общежитие при учебных (преимущ. духовн. католических) заведениях (Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. — Павленков Ф., 1907).
Конвикт (лат. convictus, від convivere — жити разом) — спільний стіл у вищих навчальних закладах, а також учні, яких утримують коштом держави чи за малу платню.
Конвикт (лат. convictus, от convivere — жить вместе) — общий стол в высших учебных заведениях, а также ученики, содержимые на счет казны или за малую плату (Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. — Чудинов А.Н., 1910).
Хоча значення дещо інше, я припускаю, що походження українського слова може бути тим самим — від латинського convivere (convivo) — «жити разом» («я живу разом [з …]»).
До речі slovnyk.ua (не дуже авторитетне джерело, бо невідомо хто його складав; зазвичай він просто наводить статті із «Словника української мови» в 11 томах, але в цьому разі він дає власне тлумачення) каже, що в українського слова є ще й інші значення, що більше перетинаються з відповідним російским словом (хоча це може виявитися просто перекладом вищеназваних російських словників):
КОНВІКТ, -а, ч., іст. 1. Гуртожиток при навчальних (перев. духовних католицьких) закладах. 2. Загальний стіл у вищих навчальних закладах, а також учні, які утримуються за рахунок скарбниці або за малу плату.
