Знайшов ще пояснення від мовознавця Катерини Городенської:
... прикметник поліцейський утворений не за українським, а російським
зразком, бо в ньому перед суфіксом -ськ- використано структурну
прокладку -ей, пор. російські милицейский, полицейский, армейский та
ін. В українській літературній мові від іменників на -ія прикметники
утворюють переважно за допомогою суфіксів -н- (пор.: Біблія –
біблійний, коаліція – коаліційний) або -ськ- (армія – армійський). Від
слова поліція органічним для української мови є прикметник поліційний,
який подають перекладні російсько-українські словники (щоправда, на
другому місці, після прикметника поліцейський) і який був уживаний,
пор.:Там його [Кониського] держали під поліційним доглядом... (І.
Франко); То не поліційний свисток, то свисток спортивний (Пігмаліон,
перекл. О. Мокровольського); ...всі матеріали про УВО-ОУН з поліційних
архівів колишньої польської та гітлерівсько-німецької держав...
опинилися в руках большевиків (П. Мірчук. Нарис історії ОУН).
Так само потрібно замінити і поширену сьогодні не українську назву
поліцейський, якою іменують особу, що працює в поліції. Зважаючи на
помітне в мовній практиці намагання утворювати від іменників на -ія
назви осіб за допомогою суфікса -янт (пор.: коаліція – коаліціянт,
міліція – міліціянт та ін.), рекомендуємо для вжитку назву поліціянт,
якою вже послуговуються автори деяких видань, пор.: Патрульні
поліціянти допомогли оформити всі знайдені речі (Львівська газета,
6.10.2015); Бажання стати новими поліцянтами..висловило понад 30 000 українців, які подали заявки нак онкурс (ВВСУкраїна, 25.02.2015).
Отже, українською мовою органічніше вживати поліційний замість
поліцейський та поліціянт замість поліцейський.
Як бачите, думки мовознавців ще досі різняться.