2

У Вікіпедії знаходжу варіант із закінченням -а:

Сади і парк Версаля знаходяться на частині території колишніх Королівських володінь у Версалі і є частиною палацово-паркового ансамблю Версаля.

На сайті ж Мандруємо та готуємо з Любою пише варіант -у:

Сади Версалю та вечір біля Ейфелевої вежі.

Отож як правильно: Версалю чи Версаля?

  • 1
    перепрошую, а в словниках ви перевіряли? Ось тут, наприклад: lcorp.ulif.org.ua/dictua – P. Vowk Sep 15 '18 at 19:48
3

Версаль – ім., ч.р. ІІ відміна. У Правописі знаходимо особливості відмінювання іменників ч.р. ІІ відміни:

  1. Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:

г) назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова. Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо; ґ) інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами /84/ присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева;

  1. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають іменники чол. роду на приголосний, коли вони означають:

ї) назви річок (крім зазначених у п. 1), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ін.: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Кіпру, Котліну, Криту, Родосу, Сахаліну; Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру.

Отже, слово Версаль підходить під пункт 2. г.,тому нормативно Р.В. – ВерсалЯ. Але, наприклад, у статті ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМАТИКИ ОЙКОНІМІВ ІМЕННИКОВОГО ТИПУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Лілія ДАШИНСЬКА та у статті В. М.. Винницький ПРО ДЕЯКІ НЕТОЧНОСТІ У ТРАКТУВАННІ МОВОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ У СУЧАСНИХ ПРАВОПИСАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Мовознавці діаспори не підтримують формулювання правил щодо вживання флексії -а (-я) в Р. в. однини всіх іменників чоловічого роду ІІ відміни, „що означають назви місцевостей”, опублікованих в четвертій редакції правопису. Тому А. Горняткевич пропонує таке формулювання: „1) неслов’янські топоніми завжди мають флексію -у / -ю: Берлін, -у; Ванкувер, -у; Версаль, -ю..

Однак, незважаючи на ці неоднозначні думки між мовознавцями, за чинним правописом правильно ВерсалЯ.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.