4

Дуже багато разів чула кілька варіантів слова: "підлікотник" і "підлокітник".

В академічному тлумачному словнику знайшла лише варіант "підлокітник": ПІДЛОКІ́ТНИК, а, чол. Поруччя, бильця крісла, на які, сидячи, спираються ліктями.

Чи існує слово "підлікотник"?

P.S.: В українській мові - лІкоть, а не лОкоть.

  • Бажано крашче навести чому не локоть. – stegetsj Aug 29 '18 at 17:25
  • @follower бо застаріле? Чи ви кажете, що треба вказати на застарілість? – P. Vowk Sep 5 '18 at 19:19
  • 1
    @P.Vovk Ну не знају, можливо? Бо тут таке враженньа, шчо локоть взагалі не украјиньське. Навіть јакшчо застаріле, то це теж не може бути арґументом на невживаність јого в иншому слові, јак складова частина. – stegetsj Sep 5 '18 at 20:27
1

[часткова відповідь]

Як зазначалося вище у коментарі, відповідь до цього питання криється у твірному слові. Оскільки лікоть - це

ЛІ́КОТЬ, ктя, чол.

  1. Місце з'єднання плечової кістки з кістками передпліччя, де згинається рука.
  2. Частина рукава одягу, що облягає місце, де згинається рука. У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Леся Українка, III, 1952, 707).
  3. Старовинна міра довжини, приблизно в півметра. Поруччя було невисоке, півтора ліктя понад вулицею (Іван Франко, III, 1950, 31).

Локіть, ЛО́КОТЬ, ктя, чол., діал.

  1. іст. Давня міра довжини, що дорівнює приблизно довжині ліктьової кістки людини. Не простого — лляного полотна триддять локтів узяла (Українські народні думи.., 1955, 21); Шинок стояв.. майже [на] локоть нижче від рівня вулиці (Іван Франко, II, 1950, 9).

  2. Лікоть (у 1 знач.). Близько локіть — та не вкусиш (Номис, 1864, № 5395); На землю шапку положивши, По локоть руки засукав [Ентелл] (Іван Котляревський, I, 1952, 95).

Оскільки локоть, лікоть ** - це діалектизми, то, логічніше б нормативним мало бути **підлікотник. До речі в СУМі знаходимо коментар щодо правильності утворення цього слова, та на жаль, відповіді немає.

Обговорення цього питання також можна поглянути на сайті Форум СЛОВНИК.

Очевидно, слово ЛОКОТЬ (ЛОКІТЬ) нормативна українська мова витіснила, а з похідними не все так просто. Оскільки, на позначення одного значення використовувалося колись 2 слова. (Етимологічний словник т.3, с. 261).

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.