Це запитання також має відповідь (англійською):
What is the difference between питання, запит, and запитання?
Чи є відмінності та особливості вживання слів запитання та питання?
Також цікаво, як правильно: запитати, задати питання чи поставити запитання?
Якщо на хвилинку уявити, що цей сайт буде локалізовано українською, то яким буде переклад верхнього меню Questions - Запитання чи Питання?
Семантичні відмінності є також у слів питання та запитання.
Перше з них (питання) уживаємо тоді, коли йдеться про якусь справу, проблему, що потребує розв’язання чи дослідження; пункт документа, порядку денного. Найчастіше воно виступає у сполученні з дієсловом порушувати, рідше — ставити, висувати (в значенні “пропонувати для обговорення, вивчення”). Але заміну порушувати на піднімати (“Доповідач піднімав важливі питання...”) в сучасній літературній мові сприймають як стилістично невдалу.
У граматичній термінології також уживається питання, а не запитання. Знак питання, а не знак запитання, питальне речення, а не запитальне.
Запитання — це звернення до кого-небудь, щоб з’ясувати щось; вимога, прохання з приводу чогось; запит. “Несподіване запитання Богдана збентежило Гордія” (Дмитро Ткач). Кореспонденція на пошту надходить “до вимоги” її адресатом, або до запитання.
Запитанням може бути і звернення, яке не потребує відповіді. То так зване риторичне запитання — прийом красномовства, художній засіб образної мови.
Не можна поєднувати іменник запитання з дієсловом задавати, для цього є більш прийнятне ставити: “Капітан сміється, а Ліна Яцуба, не зводячи з нього своїх серйозних очей, ставить йому своє запитання” (Олесь Гончар). У значенні “звернення, що потребує відповіді” не слід уживати замість запитання слово питання, бо це суперечить мовним нормам.
Сайт "Мова - ДНК нації" візуалізує.
Олександр Авраменко у своєму Експрес-уроці пояснює так.
Відповідно до Словника української мови:
ЗАПИТА́ННЯ, я, сер.
- Звертання до кого-небудь з метою з'ясування чогось; питання. — Відповідайте на запитання точно (Олександр Довженко, I, 1958, 282);
// Те, що вимагає з'ясування. — Коли з'являться у вас запитання... виникнуть якісь непорозуміння ...або надибаєте на чудернацькі речі чи там перешкоди, прошу негайно до мене (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 276);
// Тема для відповіді при перевірці знань учня, при збиранні якихось відомостей і т. ін. Олександра Василівна роздала запитання, які будуть на іспитах з російської та української мов (Олесь Донченко, IV, 1957, 503)
Ставити запитання див. ставити.
Вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз'яснення з приводу чого-небудь; запит (у 1 знач.). Член партії має право: ..звертатися з запитаннями, заявами і пропозиціями в будь-яку партійну інстанцію, аж до ЦК КПРС, і вимагати відповіді по суті свого звернення (Статут КПРС, 1961, 6).
До запитання - який видається особисто адресатові на його вимогу (про лист, пакунок і т. ін.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 256.
ПИТА́ННЯ, я, сер.
- Звертання до кого-небудь, яке потребує відповіді, роз'яснення і т. ін. Ми, вбившись у гурт, намагались відповісти Жабі на її запити і самі засипали її питаннями (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 159).
▲ Знак питання — розділовий знак, який застосовується на письмі для вираження запитання, сумніву, вагання.
Риторичне питання див.риторичний.
♦ Загострювати (загострити) питання див. загострювати; Задавати (задати) питання див. задавати; Піднімати (підняти) питання див. піднімати; Ставити питання [руба] див. ставити; Що за питання! — цілком зрозуміло; саме так.
- яке, про кого — що. Положення, справа, предмет, які вимагають розв'язання, обговорення, уваги і т. ін. Коли вже зачепили всі питання Про бога й про посмертне проживання, То й я вам думку висловлю свою (Леся Українка, 1, 1951, 98);
Жіноче питання див. жіночий.
♦ Болюче питання див. болючий; Гостре питання див. гострий.
- чого. Справа або обставина, що стосується чого-небудь або залежить від чогось. Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (Павло Грабовський, I, 1959, 193);
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 367.
Ось як пояснює семантичну відмінність посібник Є. Чак "Чи правильно ми говоримо?" (1997):
Запитання — це словесне звернення, яке потребує відповіді або є риторичним:
«— Але перед цим дозвольте кілька запитань, — сказав один інспектор». (О. Довженко.)
Слово питання здебільшого вживають, коли йдеться про якусь проблему, справу, що потребує розв'язання або вивчення:
«Довго билася наука над питанням, як же зробити рослини міцнішими, щоб не вимерзали, багатші на плоди стали, як схрестити їх?» (О. Довженко.)
У граматичній термінології вживають слово питання, а не запитання. Наприклад, питання, на які відповідають відмінки, члени речення. Так само знак питання (?), а не знак запитання, питальне речення, а не запитальне.
Отже, якщо йдеться про якусь проблему, що потребує розв'язання чи дослідження (а також у граматиці), вживають слово питання; коли мають на увазі звернення, що потребує відповіді або пояснень, краще надавати перевагу слову запитання.
