3

Цікавить етимологія слова "габілійчик" (претендент на певну наукову посаду або наукове звання), яке я зустрів у словнику з творів Івана Франка. Пошук в Етимологічному словнику не дав ніяких результатів, в Гуглі також не вдалося знайти ніякої інформації, а крім того цього слова немає в СУМі.

5

Анґлійська Вікі тут дуже зручна, по-1, наводить давнину і словопохоџення:

The term habilitation is derived from the Medieval Latin habilitare, meaning “to make suitable, to fit”, from Classical Latin habilis “fit, proper, skillful”. The degree developed in Germany in the seventeenth century (c. 1652). Initially, habilitation was synonymous with doctoral qualification. The term became synonymous with post-doctoral qualification in Germany in the 19th century “when holding a doctorate seemed no longer sufficient to guarantee a proficient transfer of knowledge to the next generation”. Afterwards, it became normal in the German university system to write two doctoral theses: the inaugural thesis (Inauguraldissertation), completing a course of study; and the habilitation thesis (Habilitationsschrift), which opens the road to a professorship.

Тобто слово Латіньського похоџення зі значіням здатність, але підлаштований Німцями, котрого, як далї бачно, підхопили Поляки і не тільки.

А, по-2, це перелік йменювань в мовах, ось потрібне:

Poland (dr hab., doktor habilitowany)

Правда, знайшов лиш habilitant·ka. Xoча знаю, що наростка чик Польська теж має без змін як czyk, але не знахоџу. Тому це може бути таким собі украӥньським новотворем, можливо й Франком. Правда, я не знаю яким чином тут й знаходиться за словотвореням.

4

Слово "габілійчик" було утворене від слова "габілітація", що також наявне у словнику з творів Івана Франка одразу після слова "габілійчик":

габілітація

Габіліта́ція:

— доведення права на самостійну діяльність в галузі науки та викладання в університеті [39]

— захист наукової роботи на право читання лекцій в університеті [27;41;49] — захист наукової роботи, що дає право читати лекції в університеті [31]

— іспит на право викладання в університеті [29]

— складання іспиту на право викладати в університеті [46-2]

Слово "habilitation" в свою чергу наявне в більшості мов германської мовної групи: в англійській, німецькій, французькій. "Habilitation" походить від латинського слова "habilis" - "зручний, вмілий". Прикметник "habilis" походить від дієслова "habeo" - мати, тримати, носити, одягати, підтримувати. Коріння цього слова походять ще з праіндоєвропейської мови: від "ghabh", що ймовірно мало значення "брати", "отримувати".

Отже найвірогідніше, що слово "габілійчик" у своєму значенні було запозичине з якоїсь мови з-поміж германської мовної групи (швидше за все з німецької) через польську.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.