7

У цій спільності, мені досить часто наводять приклади із СУМ-20, який вийшов за часів незалежності України. І тому, я нарешті вирішив також ним користуватися, однак в Інтернеті зустрів критику цього словника (наприклад, одна назва статті на форумі "СУМ-20 - ганьба вітчизняного мовознавства"). От на які основні проблеми цього словника я наткнувся:

  1. "Порівняння статей одразу підтверджує, що «формування СУМ-20 здійснювалося на основі реєстру слів попереднього видання — СУМ-11» та «...практично повністю включено матеріали фундаментальних словників: „Фразеологічного словника української мови“ у двох книгах, виданого у 1993 році, та „Словника фразеологізмів української мови“, що вийшов друком у серії „Словники України“ у 2003 році», як зазначено в передмові до видання (Т. 1, С. 10, С. 56). Можна бачити, що тлумачення і порядок значень подаються без суттєвих змін. (Розбиратися докладніше з авторством і плаґіатом, який відмічав В. Німчук у статті «Про сучасну українську тлумачну лексикографію», не входить у мої наміри.) Також без змін до нового словника перенесено ілюстративний матеріал словників-попередників, які, втім, отримали значно гіршу паспортизацію."
  2. "Додані цитати в новому виданні іноді суттєво змінювалися, ба навіть перекручувалися, без відповідних поміток".
  3. "Деякі цитати потрапляли в СУМ-20 з російських джерел, або через джерела, перекладені з російської мови. У таких цитатах може використовуватися нестандартна термінологія".

Ці проблеми, я вибрав із цього блогу присвяченого українській мові, де є приклади, які підтверджують ці проблеми, а також розглядають й інші недоліки.Також цікавим порівнянням СУМ-20 та СУМ-11 є ця стаття і з того ж самого блогу (варто зазначити, що таких статей є багато на різних сайтах

Однозначним плюсом СУМ-20 є те, що там набагато більше сучасних слів, аніж у СУМ-11, однак критика цього видання насторожує, тому і виникає питання чи варто його взагалі використовувати? Згідно до цього джерела:

Словник у 20-х томах — оте саме національне надбання...

Того й виникло у мене запитання: "Чи справді СУМ-20 невдале видання?". Наразі я зустрів більше критики, аніж позитивних відгуків про СУМ-20.

Можливо, це запитання не зовсім відповідає, тому я хочу зазначити, що прошу об'єктивних фактів, щоб нарешті з'ясувати, яке ж з цих видань краще використовувати для дослідницьких робіт, при написанні творів тощо.

  • Занадта субјектившчина виходить, тобто питанньа виходить на рівень јак кожистуватисьа словниками. – stegetsj Aug 3 '18 at 11:39
  • 1
    Проблеми, які я навів мають підтвердження у джерелах, тому це на зовсім суб'єктивна думка, і якщо заглибитися у цю тему, то справді виходить, що видання вийшло з багатьма недоліками. Цікавить саме те, якому виданю краще надати перевагу, і, можливо у когось з користувачів також знайдуться докази, які б вказували і на недоліки СУМ-11, або ж спростовували знайдені недоліки СУМ-20. Все ж таки хотілося б покласти крапку і дізнатися, яке видання вважається кращим і на яке видання краще опиратися, навіть при пошуку інформації для цього ресурсу або ж при написанні наукових робіт. – Анатолій Aug 3 '18 at 11:47
8

Ну, власне, це вирішує кожен сам для себе.

Що я можу сказати…

За

  1. Це словник, що позиціонується як академічний; виданий Українським мовно-інформаційним фондом Національної академії наук України і видавництвом «Наукова думка» Національної академії наук України; з формальної точки зору «солідно».

  2. Це доволі ґрунтовна і всеосяжна робота.

Я не знаю інших подібних словників, виданих після 1980 року (тобто після «Словника української мови» в 11 томах — СУМ-11). Якщо щодо орфографічних і перекладних ми ще маємо якийсь вибір, то серед інших тлумачних я знаю лише:

  • «Великий тлумачний словник сучасної української мови» («ВТССУМ») В'ячеслава Бусела і видавництва «Перун» (2001–2009). Навертає ще більше критики, яка зводиться здебільшого до такого:

    • Там зовсім відсутні цитати. Тобто лише слово і його визначення. На яких підставах автори вирішили, що це слово вживається саме в таких значеннях — незрозуміло.
    • Найзмістовніші словникові статті, кажуть, скопійовані слово в слово із СУМ-11.
    • Містить багато простих однорядкових статей типу «Жито́мирець, -рця, ч. Мешканець Житомира», «Жито́мирський, -а, -е. Прикм. до Житомир», «Житомиря́нин, -а, ч. Те саме, що жито́мирець».
  • «Вільний тлумачний словник» від Webmezha (2013–2018). Спроба власників сайту sum.in.ua (одного з тих, що публікують електронну версію СУМ-11) (чи якихось інших людей) додати статті, яких бракує СУМ-11; конкретні автори і редактори не зазначені. По-моєму, статті складені доволі ретельно (докладно, означення, цитати), але наразі всього 368 статей.

  • «(Народний) Тлумачно-стилістичний словник української мови» (пошук, обговорення) на R2U (2013–…). Спроба створити власний словник від колективу сайту/форуму R2U; загальний перелік авторів/редакторів відсутній, хоча принаймні можна передивитися історію обговорення кожної статті на форумі. Наразі ≈369 статей.

  • «Вікісловник» (2006–…). Це за принципом Вікіпедії, тобто може редагувати кожен, але теоретично здоровий глузд і посилання на джерела мають брати гору. Кількість статей оцінити важко (формально статей наразі 36563, але більшість недозаповнені, а частина не є статтями про українські слова).

  • «Толковый украинский словарь» на academic.ru (2014). Що це за словник, хто автори, хто редактори — невідомо (бачу, що це не СУМ-11, не ВТССУМ (ВТССУМ є на тому ж сайті, але це не він) і не СУМ-20). Відома лише назва та рік, та й те лише за їхнім твержденням.

Тобто якщо відкидати СУМ-20, то залишиться лише СУМ-11 1970-х років?

Проти

  1. Цей словник дуже базується на СУМ-11 і фактично є його продовженням. Ті, хто мають підстави не вірити СУМ-11 (через підозри про спроби штучно наблизити українську до російської за радянських часів), ті мають підстави не довіряти й СУМ-20. Хоча там є певні виправлення, але навіть на мій (доволі сповнений довіри до СУМ-11) погляд там їх (виправлень) менше, ніж мало б бути (там більше замінені прорадянські цитати на класичні й додані нові слова/значення, аніж виправлені старі неточності — на мій погляд).

  2. Незважаючи на додані нові слова, нові значення старих слів, оновлені цитати й деякі виправлення, в деяких аспектах СУМ-20 є гіршим за СУМ-11:

    • як зазначено за наведеним Вами ж посиланням, істотно погіршено паспортизацію цитат; коротко кажучи, перестали вказувати конкретий твір/книгу (лише автора в кращому випадку, а то й навіть просто «із журн.», «з наук. літ.» тощо) і поприбирали такі вказівки у старих статтях;

    • певна кількість технічних помилок і одруків (наприклад, «складникі» в статті «жиропіт» або фактично відсутній пункт 26 у статті «за») — хоча, на мій погляд, поодиноких.

  3. Як, на мою думку, справедливо зазначає maksymus за тим же посиланням, певні цитати перекручено. Я розумію, що це може робитися з метою зробити цитату зрозумілішою або виправити семантичну, орфографічну чи стилістичну помилку в оригінальній цитаті — але, на мою особисту думку, в такому разі все ж варто наводити оригінальну цитату та/або додавати якісь помітки. Просто подавати виправлену цитату — нечесно.

Моя думка

Я не вважаю СУМ-20 ідеальним.

Але, на мою думку, ним усе-таки користуватися варто (принаймні, якщо Ви користуєтесь СУМ-11).

Хоча в СУМ-20 і є певні погіршення порівняно із СУМ-11, але вони: (а) або ледве стосуються пересічного читача (бажаючи прочитати автора в оригіналі, сучасний читач, мені здається, радше загуглить цитату в Інтернеті, аніж піде в бібліотеку гортати N-й том збірки його творів 1960-х років видання); (б) або поодинокі. В будь-якому випадку можна перевірити відповідну статтю відразу й у СУМ-11. Тобто ті речі, що зазначає maksymus — це певна пляма на академічній чесності, але для пересічного читача цей словник усе одно корисний.

  • От такої відповіді я і чекав, дякую!) – Анатолій Aug 3 '18 at 20:13

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.