16

Для визначення "людина, яка схильна закохуватися швидко та часто", як правильно — закохливий чи легко-закохуваний (по аналогії з легко-займистий) чи влюбчєвий (начебто русизм, здається чистим варваризмом з російської)?

Чув такі пропозиції: влюбливий/залюблений, але мені здається саме дієслово кохання є більш питомо українське у значенні love (у порівнянні з любити).

0

2 Answers 2

12

СУМ пропонує: улю́бливий (влю́бливий)

(розмовне) — Той, який легко, швидко закохується.


Мені також попередній варіант не подобається тим, що використовує корінь «любити» замість «кохати». Тому, в якості експерименту, (увага, не словникове слово!) можна спробувати вживати:
Легкозакохуваний (без дефісу).

СУМ у статті до слова легко додає:

ЛЕГКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову легкий у 1, 3 знач., напр.: легковимовний.

Значення (1) і (3) формулюються так:

(1) Без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль.
(3) Без ускладнення; просто; Без великого розумового напруження; Досить вільно, природно, невимушено

2
  • В певному контексті, мабуть, може бути ВЕЛЕЛЮ́БНИЙ ВЕЛЕЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн. Здатний глибоко любити кого-, що-небудь або багатьох. Він [Байрон] ненавидів їх [англійських аристократів] всіма силами своєї велелюбної душі (Літературна газета, 17.IV 1939, 1); // ірон. Який прикривається почуттям любові для досягнення певної мети. Велелюбний душпастир.. щойно привернув їх з невірного православ'я в вірну католицьку релігію (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 112). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 317. Feb 17, 2017 at 10:17
  • Легкозакохуваний подобоється й дуже :) Тепер тіко в маси треба пустить і почати використовувати.
    – piznajko
    Feb 18, 2017 at 15:36
9

В певному контексті, мабуть, може бути ВЕЛЕЛЮ́БНИЙ

ВЕЛЕЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн. Здатний глибоко любити кого-, що-небудь або багатьох. Він [Байрон] ненавидів їх [англійських аристократів] всіма силами своєї велелюбної душі (Літературна газета, 17.IV 1939, 1); // ірон. Який прикривається почуттям любові для досягнення певної мети. Велелюбний душпастир.. щойно привернув їх з невірного православ'я в вірну католицьку релігію (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 112).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 317.

Хоча, очевидно, слова влюбливий і велелюбний не тотожні за значенням. Адже є певні відтінки між "легко/швидко/часто закохуватись" і "любити глибоко або багатьох".

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge that you have read and understand our privacy policy and code of conduct.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.