Що означає слово “пиндик”?

Question

У пісні Ой, служив я в пана... є невідоме слово "пиндик":

Ой, служив я в пана, та й на третє літо,

Заробив я в пана індика за літо.

А той індик, пиндик-пиндик,

А та кача дрібно скаче...

У СУМі11 є така стаття:

ПИ́НДИК, а, чол., рідко. Те саме, що принда.

Якщо пройти за вказаним у СУМі посиланням принда, вибиває, що слова «принда» не знайдено.

То що ж означає слово "пиндик" у пісні?

Answer 1

Цїкаво, натрапили на помилку, котрої має і паперова, сторінки: приневолєвати, пиндючливо. Причім на принда посилається також пинда.

Звісно, відповідь є правильною. Також наголошу, що значіння слів можна знаходити через похідні, наприклад з того ж СУМ:

Приндитися, джуся, дишся, недок., фамільярне.

1. Виявляти пиху, гордощі; бундючитися. Він коли не з огидою, так з великою неохотою.. почав наймати оцю погану, рябу молодицю, а вона ще й приндиться!.. (Любов Яновська, I, 1959, 43); — Це був маленький конторник, але носа задирав так високо, що робітники навіть не ображались на його зневагу, а тільки сміялись. Приндиться, як гиндик, так у гиндика хоч хвіст поцяцькований! (Петро Панч, Синів.., 1959, 82).

2. Триматися по-молодецькому; бадьоритися, козиритися. — Ти що ж оце? Мене як квочку курчатами обсадив, а сам тут півником приндишся біля молодесеньких! (Вага, На.. дорозі, 1967, 195); — Не хорохорся, Степане. Не та в тебе ситуація. Можна сказати, одною ногою в могилі стоїш, а приндишся (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 386).

3. Сердитися. Уляна неприязно мовчала, приндилася (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 156); — Ніяк не вговтаю татуся. Лементує, приндиться, а спитати б чого? Бач, спалила його старий костюм (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 154).

Як бачно, слово може мати широко вжитку. Але, правда, воно переважно є сутямкою до щось бундючого:

Пиндючитися, чуся, чишся, недок., розмовне

Те саме, що бундючитися. Фесенко ставав в мальовничій позі, переступав з ноги на ногу, пиндючивсь, силкувався бути граціозним в манерах (Нечуй-Левицький, V, 1966, 155); Згадуючи батьківські достатки, по-качиному пиндючилась [Олена] перед чоловіком і щодня точила його, мов шашіль деревину (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 234).

---

Пиндючливий, а, е, розмовне

Те саме, що бундючний. Вона втекла мерщій, лишивши пиндючливого пана Пампушку з Оврамом Роздобудьком на самоті (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 264).

---

Пиндючнай, а, е, розм. Те саме, що бундючний 1. Пиндючна пиха.

---

Пиндючити, чу, чиш, недок., перех., розмовне.

Те саме, що настовбурчувати. — Хіба оцей біляк вас з глузду звів? — Один Гусак загомонів. — Чого ви, братця, так баньки, повитріщали? — Ми попелясті всі, а він один між нас Своє пиндючить пір'я біле! (Євген Гребінка, I, 1957, 44).

Пиндючити ніс (морду і т. ін.), вульгарне. — бундючитися. Пиндючить ніс Остапова Горпина І, знай, все мацає на шиї свій дукач (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 127); [Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кумпанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! (Карпенко-Карий, I, 1960, 400).

Answer 2

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови. - "Перун". 2005. знаходимо:

пиндик -а, ч., рідко. Те саме, що принда.

За відсиланням знаходимо:

принда -и. 1) ж. Пиха, бундючність. 2) ч. і ж., діал. Пихата, бундючна людина.