4

Часто вживається такий фразеологізм, як "цур тобі". На сайті Словопедія знайшла лише значення слова "цур".

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

ЦУР виг. , розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (за старовини в заклинаннях, тепер перев. в іграх).

|| Вигук, яким скріплюють яку-небудь умову, домовленість і т. ін. (перев. в іграх).

|| кому, чому. Вигук, що вживається, щоб висловити невдоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось.

|| Уживається при бажанні позбутися, не згадувати кого-, чого-небудь, відвернути щось (перев. з част. хай, нехай).

Цур тобі та (і) пек тобі — а) виражає побажання позбутися кого-, чого-небудь, не мати справи з кимсь, чимсь; б) уживається, щоб висловити невдоволення ким-, чим-небудь.

Цікавить, яке походження має даний фразеологізм? У Словопедії, на жаль, немає.

3 Answers 3

5

Є польська, грецька, чуваська, давньоскандинавська версії. А також, що "цур" походить від "цурка", тобто палиця.

Докладніше у етимологічному словнику української мови:

цур¹ «вигук закляття від чогось», цур-цура́ «тс.», [цура́ха] «цур Г; анафема Пі», [цура́чка] «цур», [цура́ти] «сахатися, відчужуватися», [цура́ть] «займати або привласнювати щось, вигукуючи першим: “Цур, моє”» Чабаненко, цура́тися «тс., відчужуватися», [_зацура́ти] «лишити, кинути», [одцу́р] «зречення» Пі, ст. цуратися; — р. чур, бр. цур, [чур], п. cur «чорт» (з укр.); — задовільної етимології не має; пов'язується зі словом цу́рка «палиця (для відганяння ворожої сили)» (Преобр. ІІ, вып. последний 81–82) або може розглядатися як символічне дерев'яне зображення далекого предка (духа-охоронця дому), тоді вигуки цур, цур-цура́ є зверненнями до цього духа, прикликанням його, пор. припущення зв'язку зі словами пра́щур (Желтов ФЗ 1876/4, 37; Никальский ФЗ 1891/4-5, 11) і чорт (Bern. І 164), з гр. ϰύριος «пан, господь» (Зеленин ІІ 93); гіпотези про запозичення р. чур з чув. tšar (чар) «тримай, спиняй, стій» (Gauthiot MSL 16, 89), дсканд. Туг «бог війни» (Погодин ЖСт. 20, 427) менш прийнятні. — Фасмер IV 385–386; Лукінова. З архаїчної лексики //Київське Полісся (К., 1989, 79–83). — Див. ще цу́ра́.

[цур²] (у вислові цуром врагу в очі глянь) Нед; — очевидно, пов’язане з цур, цу́ра (в значенні «дух-охоронець дому»). — Див. ще цу́ра́.

2

Світ фразеологізмів та тут подають таке пояснення походження даного фразеологізму:

Цур йому Цуром називали давнє слов'янське божество, яке охороняло земельні межі. Часто на межах забивали дерев'яні стовпчики, на яких був зображений Цур. Ці місця слов'яни вважали священними. Тоді й з'явилося слово "цуратися" — обходити священне місце.

Вислів "цур йому" виражав побажання кари Цура за поганий вчинок: "Цур йому і віддячить". У сучасній мові цей фразеологізм означає незадоволення чимось, несхвалення, бажання позбутися когось.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 632.

Цур = Чур — у дохристиянських віруваннях — як і Пек (див.), можливо, божество війни, бійок, кривавих сутичок, кровопролиття, всілякої біди, тому й досі насилаємо комусь біду: «Цур тобі, пек тобі!» або кажемо так, сахаючись, і відходимо, віддаляємося від когось, чогось, цураємося (пор. ще: «Хай йому цур!»); за версією І. Огієнка, навпаки, це домовий бог, що оберігав родину, господу, майно, і звідси, можливо, [від]цуратися, тобто «покинути (кидати) свої родові межі, забути (забувати) родину, когось близького, рідного чи щось близьке, рідне»; кажуть: «Хоч лайся, та тільки не цурайся»; на це саме можуть вказувати й вислови: «Цур та пек лихим очам!», «Цур нас та й далі од нас!»; Цур (Чур, старосл. Щур) — це, можливо, обоготворений предок (звідси пра́щур); на користь домового бога може бути й повір’я, що він любить жити в цурі (чурі), тобто цурці, якою розпалюють піч, і тим самим охороняє домашнє вогнище; так чи інакше, численні народні вислови зі словом цур позначено енантіосемією, тобто як позитивним значенням слова (відгомін бога-захисника), так і значенням негативним (відгомін бога-біди): «Цур дурня серед будня!», «Цур їм та пек!», «Цур тобі, сатано, відчепись!»; пор. у П. Куліша: «Кажуть дивні речі, не знаю, чи вірити тільки: буцім — цур нашого місця — до неї літає змій!».

0

словник SlangZone подає таке визначення слова «чур»:

Чур - бог тепла і затишку, охоронець дому. Тепер деколи вживається як «слово-оберіг», типу «чур, обережи мене від чогось».

2
  • На жаль, це не дуже переконливо, бо, наскільки я розумію, цей словник не має конкретного колективу укладачів/редакторів (на авторитет яких можна було б покластися) і не посилається на інші (старіші) джерела. Тобто він дозволяє нам побачити, що така думка існує, але не допомагає перевірити, наскільки вона вірогідна. Утім, приблизно ту саму версію висловила Mariia Matskevych з посиланням на Жайворонка, який своєю чергою послався на Огієнка.
    – Sasha
    Commented Sep 22, 2022 at 15:31
  • @Sasha така вже є реальність інтернету, на жаль, більшість словників є погано сконфігуровані, якщо мова йде про SEO, тому люди, котрі шукають якесь конкретне слово часто не можуть знайти визначення й або йдуть геть без жодної інформації, або йдуть на російськи словники. Commented Sep 22, 2022 at 16:03

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.