26

У відповідь на привітання зі святом чи побажання здоров'я завжди говорю взаємно (або дякую, взаємно).

Останнім часом дуже рідко чую у відповідь взаємно, натомість вживають варіант навзаєм. Це слово є милозвучним, але абсолютно новим для мене.

Яке походження слова навзаєм? Чи є воно коректним/правильним/рекомендованим у розмові? Чи була якась подія, яка стала каталізатором частішого використання цього слова останнім часом?

26

Словник української мови позначає слово навзаєм як діалектне. Наголос на другому складі.

НАВЗА́ЄМ, присл., діал. Взаємно. Знов регіт розлігся, знов жарти навзаєм (Леонід Первомайський, II, 1958, 318); Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки (Павло Загребельний, Диво, 1968, 255).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 29.

Дійсно, останнім часом вживається частіше, аніж взаємно. Напевне, щоб уникати можливих аналогій з російським взаимно (пересторога щодо калькування). А також, мабуть, тому, що співзвучно з іншими прислівниками, яких є багато, що починаються з на-: навмисне, наперекір, напоказ, навпочіпки, нашвидку, навколішки тощо.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.