Ukrainian Language Stack Exchange is a question and answer site for linguists, teachers and students of the Ukrainian language. It only takes a minute to sign up.
Sign up to join this community
У відповідь на привітання зі святом чи побажання здоров'я завжди говорю взаємно (або дякую, взаємно).
Останнім часом дуже рідко чую у відповідь взаємно, натомість вживають варіант навзаєм. Це слово є милозвучним, але абсолютно новим для мене.
Яке походження слова навзаєм? Чи є воно коректним/правильним/рекомендованим у розмові? Чи була якась подія, яка стала каталізатором частішого використання цього слова останнім часом?
Словник української мови позначає слово навзаєм як діалектне. Наголос на другому складі.
НАВЗА́ЄМ, присл., діал. Взаємно. Знов регіт розлігся, знов жарти навзаєм (Леонід Первомайський, II, 1958, 318); Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки (Павло Загребельний, Диво, 1968, 255).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 29.
Дійсно, останнім часом вживається частіше, аніж взаємно. Напевне, щоб уникати можливих аналогій з російським взаимно (пересторога щодо калькування). А також, мабуть, тому, що співзвучно з іншими прислівниками, яких є багато, що починаються з на-: навмисне, наперекір, напоказ, навпочіпки, нашвидку, навколішки тощо.
Не відповідь, а доповненє від себе, в котрому також зібрані слушні зауваги від відписів до видалених недовідповідїв.
То правда, же Ляська має nawzajem, але то не єʼ доводом проти взаємно через низка причин.
Перше і очевидне. Якшчо сусїдня мова має такого ж слова, то не значе, же то слово відти.
Друге і останє. За такими думками можна виступати і проти взаємно. Бо Ляська цїлком має такого кореня: wzajemny, wzajemność. І взагалі єʼ мовознавча думка від ЕСУМ-а, друге:
очевидно, результати лексикалізації виразу псл. *ѵъ zajьmъ, утвореного з прийменника ѵъ(n) та іменника zajьmъ, похідного від дієслова zajьmati (корінь jьm-/ję-, той самий, що і в дієсловах ма́ти, займа́ти, я́mu, йня́ти);
можливо, що прикметник взаємний в українську мову, як і в чеську, запозичено з польської;
р. взаи́мный, бр. узае́мны, п. wzajemny, ч. vzájemný, слц. vzájomný, вл. wzajomny, болг. взаи́мен, м. взаемен, заемен, схв. у́зајаман, слн. vzajémen;
Припускаю, причина тому єм. Тому декотрі чистомовцї взагалї можуть порадити слова як обопільно, обоюдно ітд. Але маю зауваги.
Там слово можливо.
Кореня jьm-, ję- самі по собі непрості, бо мають дуже-дуже багато різних похідних. Нагадаю також про -взаїм-, котрого тут не розглядали окремо.
І про всяк, слово навза*м не нове. Наприклад можна знайти як записане, а отже словесно вже існувало, в:
листі, 1893 року, Лесї Українки до Драгоманова;
Остаточно» (як кажуть галичани) я ніяк не можу постерегти логіки в поступуванні «січовиків» та й інших – то вони з тими попами навзаєм лаються і «собак вішають», то знов усякі гречності і прихильності строять для якихсь там клинів.
книзі „Крашанка русинам и полякам на Великдень 1882 року”, 1882 року, Кулїша
Взива́ючи себе́ навза́ем Христо́вим проти́вниками, обі́дві сто́роні хапа́ють за по́лу вся́кого зустрі́чного и попері́чного, оббрі́хують сво́іх антакгоні́стів и грубия́нськими и найделікатні́йшими вира́зами, лестя́ть и насміха́юцця, вгово́рюють и знуща́юцця, блага́ють и погро́жують, обма́нюють и тира́нять, підкупо́вують и вбива́ють на смерть, аби́ ті́лько поперетя́гувати люде́й иш чужо́і фа́брики суеві́рства у свою́ вла́сну.
…ітд. І тут згадані лише клясики.
Мені зручніше сказати взаємно, ніж навзаєм. Останнім часом, як на мій погляд , багато нових слів появилося в українській мові .На мою думку , вони дуже смішні . Напишу деякі із них : летовище — являється перелицьованим словом ,значення якого—аеродром , розчепірка—парасоля. Я вважаю , що хтось , навмисно, збиткується із української мови.
