Чи можна використовувати слово "кЕшеня"?

Question

У словнику за редакцією Б. Грінченка подається така стаття:

Кешеня, ні, ж. = Кишеня.

Виходячи з цього, слово таки можна вживати. Однак, на скільки я знаю, це суперечить нормам правопису.

Отже, чи справді можна використовувати слово "кЕшеня"? Чи, можливо, у словнику за ред. Б. Грінченка таки помилка? Адже у СУМі-11 зафіксовано ЛИШЕ "кИшеня".

Answer 1

Так, це суперечить нормам правипу і дуже схоже до вашого минулого запитання з а—у:

§ 2. Ненаголошені Е, И

1. У складах із ненаголошеними е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом: вели́кий, величе́зний (бо ве́лич), держу́ (бо оде́ржати), клекоті́ти (бо кле́кіт), несу́ (бо прине́сений), шепоті́ти (бо ше́піт), криве́ (бо кри́во), трима́ти (бо отри́мувати), широ́кий (бо ши́роко).

   У словах із постійним наголосом невиразний звук рекомендується перевіряти за словниками: лева́да, лемі́ш, кише́ня, мину́лий.

Тому чинною літературною можна лиш кишення.

Словник Грінченка поважний, але не слїд забувати, що:

• базував ся на 1907—1909 (в статтях навіть можна зустріти ѣ), тому частенько він є джерелом для порівнянь чи існуванню декотрих слів (тієї ж кешеня); навіть частенько вживаний тут СУМ-11 теж можна вважати старим, оскільки писав ся під час совітського поневолення і минулого столїття — нове привнесло багато анґліцізмів, але залишає ся поважним через наповнення і незавершення новішого СУМ-20 (сьогоденний має поки 8 книг і включає слова лиш до мішуриний); як би дурно не звучало, останній теж може вважати трохи застарим, оскільки, по-моєму, він базує ся на старій книжній схемі складання, коли наразї переважно все створюють за допомогою і для компʼютерів, також і наразї мова розвиває ся, але від цього менш поважнішим не стає, також підсилює ся як найʼостанній вагомий представник;
• основні слова зазвичай мають повноцїнну статтю, а побічні відсилають до основної, тобто стаття кешеня відсилає до кишеня, отже друге є основним.

Як знаємо і бачимо, правопис — це лиш норми для літературної та дїлової мови, тому можна не завше слїдувати і текти за лоґікою. Цьому наприклад допоможе етимолоґічний словник:

кише́ня, [кеше́ня], кишенько́вий;

р. [кише́нь] «кишеня», [кише́ня] «тс.; черево;», бр. кішэ́нь «кишеня», кішэ́ня,п. kieszeń, ч. [kešeňa], слн. [kešeň, kešeňa, kišeňa] «тс.»;

псл. *kyšenja, можливо, «гаман з кишки», утворено, мабуть, від kyšьka «кишка»;

варіант кеше́ня виник вторинно внаслідок дистантної асиміляції голосних;

п. kieszenia могло постати внаслідок схрещення рефлексів псл. *kyšenja і *kъsenь «шлунок, нутрощі» (збереженого в п. ст. ksieniec «тс.» і полаб. tʼėsin «шлунок»);

те саме, можливо, стосується чеських та словацьких слів;

думка (Mikl. TEI 2, 109; Macheck ESJČ 249) про звʼязок слова з тюркізмом киса́ «мішечок» не доведена.

Дзендзелівський УЗЛП 72—73; Фасмер 2 242; Sławski 2 158—159; Brückner 278; Bańkowski JP 61, 44; Bern. 1 503.

Див. ще ки́шка.

Де:

• значна частина поважних словників взазують на спорідненість з словом ки́шка, де и наголошене — е неможливе;
• вказують на кешеня як вторинне (від с.: також можливий додатковий вплив сусїдних мов, але для цього треʼ перевірити місця розповсюдження поширення слова кешеня);

Не маю підстав не довіряти, особливо наросток еня не змінює корінь слова. Тому лоґіка не порушена, а отже вжив кишеня вагоміший, чого не написати про кешеня.