0

У словнику за редакцією Б. Грінченка подається така стаття:

Кешеня, ні, ж. = Кишеня.

Виходячи з цього, слово таки можна вживати. Однак, на скільки я знаю, це суперечить нормам правопису.

Отже, чи справді можна використовувати слово "кЕшеня"? Чи, можливо, у словнику за ред. Б. Грінченка таки помилка? Адже у СУМі-11 зафіксовано ЛИШЕ "кИшеня".

1

Так, це суперечить нормам правипу і дуже схоже до вашого минулого запитання з ау:

§ 2. Ненаголошені Е, И

  1. У складах із ненаголошеними е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом: вели́кий, величе́зний (бо ве́лич), держу́ (бо оде́ржати), клекоті́ти (бо кле́кіт), несу́ (бо прине́сений), шепоті́ти (бо ше́піт), криве́ (бо кри́во), трима́ти (бо отри́мувати), широ́кий (бо ши́роко).

    У словах із постійним наголосом невиразний звук рекомендується перевіряти за словниками: лева́да, лемі́ш, кише́ня, мину́лий.

Тому чинною літературною можна лиш кишення.

Словник Грінченка поважний, але не слїд забувати, що:

  • базував ся на 1907—1909 (в статтях навіть можна зустріти ѣ), тому частенько він є джерелом для порівнянь чи існуванню декотрих слів (тієї ж кешеня); навіть частенько вживаний тут СУМ-11 теж можна вважати старим, оскільки писав ся під час совітського поневолення і минулого столїття — нове привнесло багато анґліцізмів, але залишає ся поважним через наповнення і незавершення новішого СУМ-20 (сьогоденний має поки 8 книг і включає слова лиш до мішуриний); як би дурно не звучало, останній теж може вважати трохи застарим, оскільки, по-моєму, він базує ся на старій книжній схемі складання, коли наразї переважно все створюють за допомогою і для компʼютерів, також і наразї мова розвиває ся, але від цього менш поважнішим не стає, також підсилює ся як найʼостанній вагомий представник;
  • основні слова зазвичай мають повноцїнну статтю, а побічні відсилають до основної, тобто стаття кешеня відсилає до кишеня, отже друге є основним.

Як знаємо і бачимо, правопис — це лиш норми для літературної та дїлової мови, тому можна не завше слїдувати і текти за лоґікою. Цьому наприклад допоможе етимолоґічний словник:

кише́ня, [кеше́ня], кишенько́вий;

р. [кише́нь] «кишеня», [кише́ня] «тс.; черево;», бр. кішэ́нь «кишеня», кішэ́ня,п. kieszeń, ч. [kešeňa], слн. [kešeň, kešeňa, kišeňa] «тс.»;

псл. *kyšenja, можливо, «гаман з кишки», утворено, мабуть, від kyšьka «кишка»;

варіант кеше́ня виник вторинно внаслідок дистантної асиміляції голосних;

п. kieszenia могло постати внаслідок схрещення рефлексів псл. *kyšenja і *kъsenь «шлунок, нутрощі» (збереженого в п. ст. ksieniec «тс.» і полаб. tʼėsin «шлунок»);

те саме, можливо, стосується чеських та словацьких слів;

думка (Mikl. TEI 2, 109; Macheck ESJČ 249) про звʼязок слова з тюркізмом киса́ «мішечок» не доведена.

Дзендзелівський УЗЛП 72—73; Фасмер 2 242; Sławski 2 158—159; Brückner 278; Bańkowski JP 61, 44; Bern. 1 503.

Див. ще ки́шка.

Де:

  • значна частина поважних словників взазують на спорідненість з словом ки́шка, де и наголошене — е неможливе;
  • вказують на кешеня як вторинне (від с.: також можливий додатковий вплив сусїдних мов, але для цього треʼ перевірити місця розповсюдження поширення слова кешеня);

Не маю підстав не довіряти, особливо наросток еня не змінює корінь слова. Тому лоґіка не порушена, а отже вжив кишеня вагоміший, чого не написати про кешеня.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.