5

СУМ дає наголос на перший склад: йо́гурт. Так само дає сайт Словники України online:

йогурт наголос, по версії "Словники України online"

Існує альтернативна думка:

Висновок простий: правильний наголос "йогу́рт", усі словники, що їх видали Інститут української мови НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Українським мовно-інформаційний фонд НАН України дають лише такий наголос. Додатковий аргумент - слово турецького походження, де всі слова мають наголос на останньому складі.

В коментарях згадують ще "Орфоепічний словник української мови в двох томах: Близько 140 000 слів" (Київ: Довiра, 2001 та 2003, ISBN: 9665071092, 9665071165), який теж "за" наголос на 2-му складі.

Словник Складні випадки наголошення : словник-довідник / С. І. Головащук. – Київ: Либідь, 1995. – 191 с. не вважає йогурт складним випадком :-).

То де ж Pravduh?

  • 1
    «"йогу́рт", усі словники, що їх видали …, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, … дають лише такий наголос» — мушу зауважити конкретно до цього, бо принаймні орфографічний словник за ред. Скляренка з грифом Інституту (2008) каже йо́гурт. – ata_zh May 26 at 17:05
2

[EDIT]: не все так однозначно з вимовою наголосу в турецькій мові (див. нижче).

TL;DR:

  • йогу́рт - правильно, бо так в турецькій, а з неї ми завжди запозичуємо зі збереженням наголосу на останньому складі.
  • йо́гурт - прикре непорозуміння в "неавторитетних джерелах", які підхопили "сучасні засоби масової інформації", які наразі не виконують функції пропагування культури усного мовлення.

В статті Сергій ОМЕЛЬЧУК, доктор педагогічних наук, доцент. Йогу́рт чи йо́гурт? До питання про нормативність наголошення запозичених слів в українській мові стверджуться:

Як засвідчують лексикографічні джерела [8, 9], слово йогу́рт є запозиченим і походить від турецького yogurt, що позначає пастоподібний кисломолочний напій зі сквашеного особливим чином молока, як правило, із фруктовими додатками (домішками).

...

Зауважимо, що фіксований (закріплений) на останньому складі наголос є однією з основних акцентуаційних особливостей сучасної турецької мови...

Тоді в тексті є посилання на "авторитетні лексикографічні джерела":

Отже, авторитетні лексикографічні джерела, видані в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття, засвідчують, що українській мові ніколи не було властиве наголошення лексеми йогу́рт на першому складі.

І далі по тексту про походження альтернативного наголосу:

Проте укладачі, наприклад, Великого тлумачного словника сучасної української мови (за редакцією В.Т. Бусела) подають слово йогурт із порушенням акцентуаційних норм – з наголосом на першому складі [2, с. 510], а слово югурт – правильно (з наголосом на останньому): югу́рт, -у, ч. Те саме, що йо́гурт [2, с. 1643].


[EDIT]: На сайті forvo.com можна почути різну вимову yogurt турецькою, 3/4 дають наголос на першому складі, 1/4 (з південної провінції) - на останньому. Вимова (наголоси) в турецькій мові - питання непросте.

На сайті dictionary.cambridge.org можна почути вимову yogurt Британською та Американською англійськими, а саме в обох варіантах на першому складі. Чому в англійській так? Спроба виясняти це є в English Language & Usage Stack Exchange.

Існує імовірність що українські медіа запозичили наголос з медіа американських (наприклад, при перекладі реклами йогурту).

0

Думки

Зауваження. Осідок sum.in.ua справді позначає ся як словник української мови, а саме в 11 книгах, і тримає його як основного, але ланка чітко вказує на новітнього онлайнового словника української мови (2013—2018). Це також означає, що згаданий основний словник його не має. Про це також окремо згадують уступом раніше в згаданої вами иншеможливої думки:

Ані в орфоепічному словнику Погрібного, ані в СУМ слова йогурт чомусь немає…

Однак, новіший словник української мови в 20 книгах вже має слова з наголосом на о.


Походження. Скористаймо етимолоґічним словником української мови. Замість йогурт маємо йо́ґурт, котре ся відсилає до югу́рт:

«кисломолочний продукт», йо́ґурт «те саме»;

російська йо́гурт, польська, чеська jogurt, болгарська йо́гу́рт «те саме»;

недавнє запозичення, можливо, за посередництвом російської мови з тюркських, порівняйте: турецька yoğurt «те саме»

Kopaliński 457; Holub—Lyer 224; БЕР 2 104;


Розбір отриманого.

Нове запозичення (старі словники не мають) з московської мови, котра запозичила з якоїсь тюрської мови, не обовʼязково з турецької. Цілком можливо, що навіть взагалі не з тюрської, а з анґлійської yogurt (инше можливе youghurt), котре звучить з наголосом на перший склад і зі звуком ґ, як і московською. Словопоходження ясне:

1620s, a mispronunciation of Turkish yogurt, in which the -g- is a "soft" sound, in many dialects closer to an English "w." The root yog means roughly "to condense" and is related to yogun "intense," yogush "liquify" (of water vapor), yogur "knead."

Цей уступ може додати вагу до моєї думки, що московська могла запозичити з анґлійської чи з иншої західної мови. Згадані чеська та польська мають ту саму вимову та наголос (для другої це також зручно, оскільки має сталого наголосу на передостанній склад). Великий словник польської мови вказує на перший запис в польському словнику 1958—69 роках під редактурою Дорошевского, також походження від німецької yoghurt та французької yoghourt. Німецька досі має схожу вимову, а ось з французькою цікавіше: схоже, вона теж мала (і має для инших франкомовних реґіонів, як Канада, Бельґія та Швайц; инші записи: yahourt, yogourt) таку вимову, а наразі вона переважно пише ся як yaourt, вимовляє ся як я́ур(т) (румунською теж щось подібно, можливе пряме запозичення з французької), наголос наче ся зберіг; теж вказує ся на запозичення з турецької:

(XVe siècle) Du turc ottoman یوغورت, yōghurt, yoğurt (turc moderne yoğurt) apparenté à yoğurtmak (« épaissir »)..


Перезапозичення. Отже братимо за основу турецьку мову: наголос, справді, на другий склад.

Але на цьому я б не зупинив ся. Маю декілька уточнень, ğ зазвичай ся не вимовляє (инколи може бути звуком w, котрою буває українська в), тому матимемо: йоу́рт або йову́рт. Питому українська не дуже любить дві голосні поспіль, тому другий спосіб ліпший.

Про всяк, я знов звернув увагу на ğ. Вікі вказує, що звичаєвим звуком (не тільки турецької, а скільки для тюрських мов) для неї є ɣ [дзвінкий мʼяко-піднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний], котрого українська не має (але білоруська, схоже, так і як г), але, схоже, г відносно близька, тому можна і йогу́рт.

Також цікаво, що югурт теж має право на існування, оскільки існував запис yuğurt. Як і я(г)урт через кипчаську мову.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.